У Сумах за держзраду судять голову спілки ветеранів-афганців
Зарічний райсуд Сум слухає справу за обвинуваченням у державній зраді Володимира Артюха. 61-річний чоловік — ексголова Держархіву Сумщини та голова Сумської обласної організації «Спілки ветеранів Афганістану». Його затримали ще на початку квітня 2022 року.
Прокуратура обвинувачує його у переході на бік ворога і допомозі представникам іноземної держави допомоги у підривній діяльності проти України. Йдеться про намагання передати окупантам списки з установчими даними українських патріотів, у тому числі бійців місцевої тероборони. Як повідомляла Служба безпеки України, списки окупанти планували використати для викрадення, катування та вбивства українців, придушення національного спротиву, пише «Судовий репортер».
Про тісні зв’язки обвинуваченого з представниками країни-агресора, за версією обвинувачення, свідчить і те, що він домовлявся із російськими спецслужбами про звільнення українських полонених. Як розповідає прокурор, за сприяння Артюха росіяни відпустили полонених цивільних у двох Роменському та Краснопільському районі Сумської області.
Наразі у суді почали допитувати свідків.
Під час одного з засідань показання дали двоє чоловіків в режимі відеоконференції. Обидва обвинуваченого Артюха не знають.
Один із них 54-річний Володимир, розповів, що на початку повномасштабного вторгнення він зі своїми трьома колегами потрапив у російський полон. Чоловік працював охоронцем на підприємстві «Авіс Зернотрейд», і 1 березня туди приїхали окупанти.
«Нас взяли в полон коли ми вийшли на роботу і тримали в підвалі майже три доби. Під’їхала БМП, висадилися озброєні російські військові. Насунули на очі шапки, зв’язали руки. Давали лише воду та попередили, що відпустять, коли підуть звідти. На третю добу нас розв’язали, попередили, що відпустять, і вивезли на дорогу в сторону нашого місця проживання та сказали, аби ми не поверталися, а швидко покинули це місце».
На запитання прокурора, хто сприяв його звільненню з полону і чи був це Артюх, свідок відповів, що не знає. Чоловік сказав, що дружина начебто зверталася до багатьох людей із проханням допомогти звільнити його, однак до кого конкретно йому невідомо.
Наступний свідок — 56-річний Віктор — учасник бойових дій в Афганістані. У лютому 2022-го року він теж працював охоронцем на тому самому підприємстві і разом із Володимиром потрапив у полон. Чоловік розповів, що майже три доби провів у підвалі, прив’язаний до стільця із натягнутою на очі шапкою. Кожен полонений був в окремій кімнаті. Спочатку росіяни сказали, що відпустять людей через день, але зробили це аж на третю добу. Їх відвезли в сторону села, висадили за блокпостом і сказали йти, не повертаючись. Погрожували розстріляти, якщо хто поверне голову.
Чи сприяв саме Артюх цьому звільненню свідок також не знає. Його дружина телефонувала до районної та обласної влади, у військкомат, на підприємство, де працював чоловік, та до керівника Спілки афганців Роменського району.
Після звільнення з полону свідок подзвонив Артюху і подякував. Він пояснив, що, коли його відпусили, Артюх сам зателефонував його дружині. Потім дружина сказала, що, можливо, він має відношення до його звільнення.
Інший свідок Дмитро знає Артюха більше 30 років, вони разом служили в 1985-ому році в Афганістані, підтримують дружні стосунки.
У суді чоловік розповів, що на початку вторгнення йому зателефонував обвинувачений та сказав, що в полон попав «афганець» і спитав поради, як діяти. Свідок уточнив, що на час розмови з Артюхом він працював в Управлінні оборонної роботи, забезпечення законності та правопорядку Сумської ОДА, тому сказав Артюху звернутися до правоохоронних органів.
— Чому Артюх зателефонував саме Вам? — уточнив прокурор.
— У 2014-ому році наша ГО «Ніхто крім нас» брала участь у звільненні полонених у Донецьку. Через це трошки систему виконання цих задач я знав, всі дії треба погоджувати зі службами, які цим займаються. Тому я і сказав, що треба звернутися до спеціальних служб і з ними погоджувати дії.
Свідок розповів, що Артюх тоді сказав по телефону, що про полоненого дізнався, бо до нього звернувся керівник «афганців» одного з районів Сумщини. Тоді він дав номер свого керівника (ГО) Артюху, однак той не зміг додзвонитися, і після тієї розмови вони з Артюхом більше не спілкувались.
У вину Артюха Шимов не вірить та припускає, що того намагатилися ввести в оману «спеціально навчені люди». Навпаки, він вважає, що Артюх здійснив «благородный поступок по освобождению граждан Украины». Хоча як саме обвинувачений добивався такого звільнення і за допомогою кого — пояснити все ж не зміг.
— Когда приходит война — люди меняються и меняют свои взгляды на все. Для него этот человек (полонений — ред.) чужой, он мог не обратить на это внимание. У него свои проблемы, своя семья, дети. Но он откликнулся на просьбу ветерана, не остался в стороне чужого горя. Это и есть благородство, — пояснив Шимов.
— Ви сказали, що це (звільнення полонених — ред.) відбувається обов’язково через представників спецслужб, скажіть, чому правоохоронні органи займаються цим питанням з допомогою Вас? Це пов’язано з наявністю у Вас, чи в Артюха, чи в інших осіб, які хочуть займатись звільненням наших військовополонених, із наявністю особистих зв’язків в іншій країні? — запитав суддя.
— У мене зв’язків немає.
— Якщо відбувається обмін або звільнення нашого військовополоненого завдяки особистим зв’язкам без залучення спеціальних структур, це можливо?
— Так, можливо. Такі випадки були, про них писали багато в інтернеті, — відповів свідок.
Справу продовжать розглядати уже в наступному році. Планується допитати ще близько десяти свідків обвинувачення. У разі доведення вини Артюху загрожує 15 років позбавлення волі або довічне ув’язнення.
Читайте нас також у ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ