Російські війська змогли просунутись на півночі Сумщини ще з кінця лютого – початку березня. Однією з причин стало те, що з цього напрямку вивели боєздатні підрозділи, а на їхнє місце зайшли необстріляні формування з мінімальним забезпеченням.

Про це йдеться у матеріалі “Української правди” “Ви наступаєте на Тьоткіно? Ми наступаємо на граблі”. Що відбувається на Сумщині, якою рухається російська армія.

Повідомляється, що перші спроби росіян прориватись у напрямку сіл Новеньке, Журавка та Басівка відбулись ще наприкінці зими. УП зафіксувала, що вже 13 березня, під час виходу українських сил з Курської області, військові повідомляли про росіян на квадроциклах у Басівці – другому селі від кордону.

“Усі думають, що росіяни зробили це за тиждень, але ж це все тягнеться ледь не з середини лютого. Просто DeepState довго не оновлював цю ділянку. А тенденція кардинально не змінювалася, вони постійно наступали. От на околицях Локні вони були вже десь на початку травня, якщо не раніше, хоч там тої Локні – дві вулиці на 1,5 кілометра (на карті DeepState вона позначена як захоплена росіянами з 7-го червня – УП)”, – каже УП військовослужбовець із 17-ої бригади.

За словами військових, суспільство помічає загрозу лише зараз, хоча російське просування триває понад три місяці. За цей час РФ захопила з десяток малих сіл на північному сході області. За даними DeepState, площа окупованої території складає майже 200 квадратних кілометрів – це приблизно п’ята частина території Курщини, яку Україні вдалося захопити під час наступу минулого літа.

В публікації “Української правди” йдеться про те, що причиною швидкого просування росіян стало виведення з регіону найбільш боєздатних бригад – когось перекинули на наступ на Тьоткіно, когось на Донеччину, де росіяни, імовірно, завдаватимуть цього літа головний удар.

Замість них угрупованню військ “Курськ” передали слабкі новосформовані підрозділи. Одна із таких бригад, як відомо УП, зайшла на Сумщину без жодного уявлення про бойові дії та з мізерною кількістю власних дронів.

“Нам треба резерви, нам треба сильні FPV-екіпажі”, – пояснює УП досвідчений боєць однієї з бригад ДШВ.

Крім нестачі людей і техніки, лінія оборони в регіоні виявилася слабко укріпленою. Вздовж кордону над Хотінню, Писарівкою та Юнаківкою не було суцільної лінії оборони. Лише поодинокі окопи та бліндажі.

“Коли ми сиділи на російських позиціях, нас дуже дивувало, що в них є траншеї по 6–8 кілометрів, які тягнуться під землею і всі ведуть до кордону, до КПВВ. Вони дуже добре свій кордон укріпили. А зараз ми на Сумщині, і тут взагалі немає нічого… Ти маєш поспіхом собі щось робити. У мене на днях хлопці тримали оборону в бліндажах, які вирили ну десь у 2014 році. Пішов дощ, і їх по пояс затопило.

Коли стояв Курськ, можна було включити фантазію і зробити підземний світ на Сумщині. Але ніхто нічого не робив. Якби ми натягнули сітки над дорогами раніше, ситуація на Курщині могла б розвиватися по іншому”, – обурюється в розмові з УП головний сержант одного з підрозділів БПЛА, який раніше воював на Курщині, а тепер діє на Сумщині.

Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ

Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ

Поділитися в соціальних мережах