На Сумщині сортують лише 3% сміття

Б’юся об заклад, ви не раз ловили на собі дивні погляди сусідів, виносячи пластикові пляшки в окремому пакеті. Або навіть слухали, що це немає сенсу, адже згодом приїде машина і все скине в один контейнер. І ось у вас починає з’являтися сумнів, а раптом… Та про все по черзі. Дійсно, майже все сміття у Сумах відправляють на спеціальні полігони. З часом вони вимиваються і забруднюють середовище. Та виправити це можна, навчивши сум’ян сортувати сміття. Чи справді відходи із жовтих «баків» вивозять, чому чеські студенти перестали викидати недопалки та крісла з вікон, який стан ґрунту на полігоні у Великому Бобрику — розповіли екоактивістка, біологи й працівниця ОВА.

Яка ситуація зі сміттям у місті

На Сумщині сортують лише 3% сміття, інші 97% — вивозять на полігон, каже працівниця Департаменту захисту довкілля та природних ресурсів Сумської ОВА Вікторія Дяденко. Натомість сум’яни могли б долучатися до сортування сміття, аби розвантажити сміттєзвалища. Так ми менше забруднимо середовище і вготовлятимемо речі повторно.

Часто у містах побутує міф, що навіть сортоване сміття скидають в одну вантажівку з іншим, тож викидати його в різні баки немає сенсу. Насправді це не так, пояснює Вікторія Дяденко.

Пластик, папір, скло та іншу вторинну сировину із жовтих баків, які ще називають «дзвіночками», вивозить окрема вантажівка. Далі їх відправляють на сортувальну лінію підприємства «А-МУССОН». Як працює лінія і куди сміття відправляють після цього, ми пояснювали в цьому тексті. Натомість екоактивістка Вікторія Пєскова відвідала сортувальну лінію і побачила, як все відбувається.

— Торік я організовувала толоку в місті. Після прибирання разом з іншими активістами ми вивезли сміття на сортувальну лінію «А-МУССОНу». Там на власні очі побачила, як сортують пластик, скло, папір і навіть шини. Тож насправді сміття із сірих й жовтих баків не скидають в одне місце, — пригадує екоактивістка.

Якщо сум’яни викидають скло, папір чи пластик, не сортуючи їх, то ці відходи додатково не перебирають, а одразу везуть на полігони, каже Вікторія Дяденко.

«Жоден полігон на Сумщині не відповідає нормам»

У 2021 — 2022 роках полігон у селі Великий Бобрик, куди відвозили більшість сміття, був перезавантажений. Зараз проблему вирішили — виділили ще одну секцію, пояснює Вікторія Дяденко. Проте за її словами сьогодні на Сумщині немає жодного полігону, який відповідав би екологічним нормам: де правильно вилучали б гідрати та біогаз.

Насправді більшість полігонів в Україні не відповідають європейським стандартам. Про це писало Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України наприкінці 2023 року. Тоді ж запровадили нові правила, які з часом мають впровадити в областях.

Кандидатка біологічних наук Анна Клименко нещодавно переглядала дипломні роботи своїх студентів, одна з робіт дослідила стан полігону у Великому Бобрику.

— У роботі дослідили ґрунт у межах 50 метрів полігону протягом 2021-2024 років. Результат показав, що на території деінде були перевищення концентрацій деяких металів. Але це стосується лише території полігону, за його лініями цього не було. Використання полігонів треба змінювати, але зараз катастрофічної проблеми із ґрунтом на них немає, — пояснює Анна.

Як зменшити кількість полігонів

Проблема полігонів — це виклик для багатьох європейських країн, каже Анна Клименко. Поховані полігони з часом вимиваються, а сміття з них потрапляє в природні екосистеми. Саме тому європейські країни прагнуть зменшити кількість полігонів. Зокрема, такий досвід повинні перейняти й Суми — сортувати мінімум половину усього сміття, говорить Анна. Та спершу людей треба навчити цього та створити потрібну інфраструктуру в місті.

— Громадська активістка із Чехії, яка керує освітнім екологічним центром, так навчала молодь своєї країни. Ще кілька років тому чеські студенти викидали недопалки та навіть шафи чи крісла через вікна другого-третього поверхів.

Сум’янам варто менше утворювати сміття, наприклад наливати чай чи каву у термочашки замість пластикових, чи паперових стаканчиків, вважає Дмитро Лазненко, доцент кафедри екології та природозахисних технологій СумДУ. Також треба повторно використовувати речі, якщо це можливо: віддавати свій одяг тим, кому треба, купувати менше речей, які насправді нам не потрібні. Наступним кроком стане сортування і переробка сміття, яке все ж викинули.

— Якщо ми виконаємо ці три кроки, то кількість відходів зменшиться, а полігонів треба буде використовувати менше. Сьогодні туди звозять приблизно 80 тисяч тонн сміття на рік, а за хороших умов ця цифра зменшиться до 60 тисяч тонн. Та що б ми не реформували, перероблювати понад 50% всього сміття майже не можливо. Цього досягають лише одиниці серед європейських країн, які мають сприятливі для цього умови, — пояснює Дмитро Лазненко.

У майбутньому в Сумах збудують переробні заводи

Зараз у Сумщини є Регіональний план про управління відходами, який мають виконати до 2030 року, говорить Вікторія Дяденко. У плані проаналізували, як область керує відходами зараз, та спланували, як це відбуватиметься у майбутньому. Зокрема, в області збудують три полігони та два заводи, які перероблятимуть сміття.

— Вартість схожого заводу у Львові — приблизно 50 мільйонів євро, сортувальні лінії теж коштують кілька тисяч євро. Тому під час війни фінансувати такі проєкти дуже складно, треба багато коштів, які нині потрібні війську. Натомість японські партнери найближчим часом передадуть нам лінію сортування будівельних відходів, які залишаються після руйнувань нашої інфраструктури. Лінію встановлять на базі комунальної установи «Чисте місто», — розповідає Вікторія Дяденко.

Щоб у сум’ян не виникало запитань, чи потрапляють й відсортовані, й інші відходи у спільну вантажівку, треба їх інформувати, вважає Дмитро Лазненко.

— Сум’яни мають знати, чого від нього хоче місто: де здати сміття, як сортувати, куди воно потрапить далі, як це впливає на стан регіону. Займатися цим, а ще створювати зручну для цього інфраструктуру має місцева влада. Понад те на національному рівні зараз планують встановити показники з переробки й сортування сміття, які вони мають виконати.

Дійсно, повномасштабне вторгнення змінило пріоритети кожного з нас. Здається, що проблеми екології можуть зачекати. Насправді ж, коли нам не під силу впливати на глобальні процеси в країні — це викликає тривогу й апатію. Тож допомогти у цьому може контроль власного життя, як-от сортувати сміття.

— Ми не можемо перестати думати про екологію, коли йде війна. Навпаки, сортоване сміття можна використати для допомоги військовим: віддавати жерстяні бляшанки та картон для окопних свічок, пластик чи скло здавати, а за отримані кошти донатити, — розповідає кандидатка біологічних наук Анна Клименко.

cukr.city

Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ

Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ