Охтирка – на межі водного колапсу

У десятках міст України (особливо масштабно в Миколаївській, Дніпропетровській, Чернігівській, Одеській та Харківській областях) воду десятки років подають по годинах. Роксолана Макси спробувала розібратися: чому так відбувається і від чого це залежить? І отримали всі цифри розрахунків, які реально вражають.

Охтирський ТОВ “Водоторгприлад” має чималу заборгованість за електроенергію. Перед ТОВ «Енера Суми» – 160 тис. грн за використані кіловати, і ще 145 тисяч – планових платежів. А ще 188,6 тис. грн винні АТ «Сумиобленерго» – за розподіл електроенергії «Охтирською РЕМ». Звідки ці борги – справедливо обурюються порядні споживачі – адже ми сумлінно платимо за воду?! От тільки платять не всі! Порядні платники страждають через своїх сусідів, які не сплачують роками. А тепер взагалі усі можуть залишитися без води. Проста і шокуюча математика: ТОВ «Водоторгприлад» має боргів приблизно на 500 тисяч гривень, а окремі клієнти винні йому втричі більше – понад 1,5 мільйона!

На сьогодні в Охтирці вже довелося відключити свердловину №9, на черзі – №12. Якщо подачу електроенергії на всі об’єкти припинять – помпи зупиняться і все місто залишиться без питної води.

– Маємо попередження про відключення електропостачання на 27 вересня через заборгованість,- говорить директор ТОВ «Водоторгприлад» Олексій Шейко і показує лист від ТОВ «Енера Суми». – У відповідь на наше прохання відтермінувати платіж читаємо: «немає можливості перенести термін оплати спожитої електричної енергії та планових платежів… У випадку несплати заборгованості енергопостачальна компанія буде діяти згідно чинного законодавства». Це не вилами по воді писано. Тут все конкретно: не заплатив – залишився без електроенергії, або отримав зі штрафними санкціями. Ніхто не зважає, що виконати ці умови неможливо через брак коштів, бо у нас самих 397 боржників. Крім того, ми отримуємо оплату за надану послугу з централізованого водопостачання через 25 днів після її надання. На новому ринку благодійників немає, тим більше на нашу потужність енергетичні компанії повинні, у свою чергу, розраховуватися зі своїми постачальниками в повному обсязі і наперед, тому відмова ТОВ «Енера Суми» у пролонгації виплати боргу – не забаганка, це дійсно проблематично. І взагалі сама по собі реструктуризація, на мій погляд, не вихід із ситуації: борг буде постійно накопичуватися, вийде замкнене коло і системна діра.

– А який сумарний борг абонентів ТОВ «Водоторгприлад»?

– Заборгованість перед нами набагато більша, ніж наша заборгованість перед основними постачальниками. На сьогоднішній день це більше, ніж півтора мільйони гривень. І парадоксально, що більшість боржників – це заможні люди, або з середнім достатком. Тоді як, наприклад, пенсіонери зазвичай платять справно. До речі, а ви вчасно розраховуєтеся за воду?

– Дуже сумлінно.

– Точно? Зараз подивимось, – директор підприємства дістає список злісних боржників. – Вас і справді тут немає… От, будь ласка, подивіться – які борги: 22 тисячі гривень – це одне помешкання. А ось – 89 тисяч. Це ж скільки треба не платити!… Наш «олімпійський чемпіон» побив усі рекорди і винен за послугу 114139 грн. В середньому борги з однієї квартири чи будинку по місту коливаються від 500 гривень до 20 тисяч гривень. Це споживачі, які чомусь вирішили, що можна платити, коли хочеш, або не платити зовсім. Роками. І вони не думають, що від них залежать усі інші користувачі, які платять вчасно, але якісної послуги не отримують.

Споживачі вимагають якість, і я їх чудово розумію. Ми стараємося, як можемо, в тих рамках, які у нас є. До речі, всі вже швидко забули, як 15 років тому вода у нас подавалася за графіком – тричі на день: зранку, ввечері, а іноді, на годину – в обід. Але ж це було. В багатьох містах по Україні досі так і залишається, а ми тоді змогли забезпечити цілодобове постачання води. До речі, навіть у Полтаві – був період – її подавали по годинах, а в Охтирці – постійно. Але ж ми не можемо стрибнути вище голови, якщо нам масово і постійно не платять наші ж користувачі. Якщо за воду не платити, то її просто не буде: її ж треба добути з-під землі, постійно подавати у квартири й будинки. Я вже мовчу про ремонти старого водопроводу, який прокладали нашвидкоруч, не завжди з якісних матеріалів – а тепер це все вже вичерпало свій ресурс. А електрика, наприклад, це 20% наших витрат.

– Як боретеся із завзятими неплатниками?

– На жаль, тут у нас законодавчо небагато важелів. Надсилаємо боржникам попередження, проводимо роз’яснювальну роботу. Якщо не допомагає – подаємо позови. На суди нам теж доводиться витрачати гроші. Зараз в суді приблизно 40 проваджень. Покладаємо сподівання на зміни в законі, завдяки яким з рахунків боржників виконавці можуть автоматично знімати гроші. А також – у злісних неплатників арештовуватимуть майно (те ж житло) і продаватимуть його, аби погасити заборгованість. Радикальні методи пригальмували через пандемію.

– Яким чином накопичуються такі величезні борги у споживачів?

– Причини різні. Але є одна найбільша проблема. Два роки діє закон, який вимагає на всі багатоповерхівки встановити лічильники. Ми обслуговуємо 151 будинок, а лічильники є тільки в 58. Майже 100 ще без лічильників і в них знаходяться мешканці, які – проти. Одні – пільговики, і їм усе одно… Другі – «я нічого не буду платити по лічильнику»… Треті – «хочу назад в СРСР»… Ми роз’яснюємо кожному споживачеві: шановний «Іванов», поставте у себе лічильник! Бо вам же гірше: то ви платите тільки за своє, а інакше – на вас просто розкидають порівну всі витрати – і свої, й чужі. Наприклад, у будинку на Перемоги, 4 у двох квартирах немає лічильника – то, звичайно, на їхній рахунок скидатимуть весь небаланс по будинку. І тоді приходить квитанція із 40, 50 кубами… Людина шокована, хоча ми ж попереджали. Одні ставлять лічильник і все вирішується, а інші – скандалять, судяться… Набігають борги по 20-80 тисяч. Вони закривають підвали, не пускають наших слюсарів ставити лічильники… Особливо категорично налаштовані мешканці будинку на пров. Чикала (колишній Тельмана).

Комерційний облік – це добре для чесних людей, які раціонально використовують воду. А от тому, хто, наприклад, жене самогон і в нього цілодобово відкритий кран – тому невигідно ставити лічильник. Такі хочуть, аби за них платили сусіди.

Більшість громадян, звісно, нормально реагують – закон є закон. Але дуже багато несумлінних користувачів, і треба з цим щось робити. Лічильники вже всюди мали поставити до 20 серпня 2021 року. І тільки завдяки пандемії його пролонгували ще на рік.

– Щодо якості води, то цього літа нарікань від охтирчан було багато як ніколи.

– Ви знаєте, це не тільки через зношені труби у водопроводі. Зараз ми на порозі справжньої водної катастрофи. Ви пам’ятаєте таку спеку, яка була минулого і цього літа?…Температури – аномальні, у всіх відкриті крани й забір води різко виростає, а джерела пересихають і замулюються. От і маємо результат. У майбутньому, з огляду на кліматичні зміни на планеті, за воду будуть війни. Води в світі вже катастрофічно не вистачає. У нас же золота вода, а ми її ні краплі не цінуємо. В Сумах, Полтаві, в Охтирці якість води на досить високому рівні. Особисто я п’ю нефільтровану воду з крана – якщо вам цікаво.

– У мене вдома також завжди чиста вода, та все ж в дитинстві, здається мені, була смачнішою.

– Згадав і я своє дитинство. На Ворсклу відпочивати ми їздили вулицею Армійською – там при дорозі стоїть водокачка, з якої ми пили воду. Тоді та вода мені здавалася такою смачною! Просто капець! Уже на Ворсклі ми з хлопцями пірнали десь на середині річки з пляшками, набирали в них воду і могли спокійно пити. А тепер, коли я вже трохи виріс, трохи розуміюсь на показниках води, і коли ми отримали аналізи з тієї самої водокачки – можу запевнити: там сірководень болотний! І його смакові якості покращували виключно дитячі рецептори.

– Кількість поривів на підвідних трубопроводах зашкалює: не встигли ліквідувати на вулиці Сковороди, як аварія сталася на водогоні по вулиці Парковій. Це вже колапс чи ще ні?

– Я працюю на підприємстві з 1980 року, у нас є трубопроводи, які числяться на балансі по 60 років. Труба на Сковороди відпрацювала 38 років. Що ви від неї хочете? У мене в машині лежить частина цієї іржі – я залишив ці шматки, аби продемонструвати їх представникам влади і поставити питання: якщо у нас немає чим розрахуватися за електроенергію, то де нам брати кошти на заміну труби? Не платити зарплату працівникам, чи як? Так від нас люди повтікають: чао-какао!

Нам немає звідки брати гроші – підприємству платять виключно споживачі. Тариф доведеться піднімати, бо все навколо дорожчає: продукти, житло, бензин, будматеріали, і ми ж маємо сплачувати людям відповідні зарплати.

– Щодо коригування діючого тарифу на водопостачання. Основний аргумент проти підвищення – це невдоволення якістю надаваної послуги?

– Це популізм. Мені подобаються наглядні приклади, і от на минулий виконком я приніс дві півлітрові пляшки питної води із магазину вартістю 22 грн. Якраз ми просили скоригувати тариф на послугу з централізованого водопостачання до 23,93 грн./м3 з ПДВ. Тобто ми пропонуємо 2000 таких пляшок за ціною двох. Коли подорожчала олія на 70% і цукор на 80% – це нормально. Якби вартість електроенергії зменшилася, від нас би вимагали: «ану, дорогенькі, опускайте тариф»! Але витрати зростають і доводиться приводити у відповідність тариф на централізоване водопостачання – це природній процес і до цього давно треба звикнути. Ми пропонуємо підвищити його на 25%, а нам одразу відповідають – ні, бо якість погана. Так звідки їй узятися? Десятиліттями влада робила вигляд, що у нас бувають дармові комунальні послуги. Але це неправда. Ми вам розраховуємо тариф, який потрібен, щоб вода бодай залишалася на нинішньому рівні. Це той мінімум, який, взагалі, можливий, щоб підприємство працювало. Якщо вам це не підходить – її зовсім не буде. Хіба це краще?

– Трішки наївне питання: чому без коригування тарифу неможливо забезпечити якість послуги?

– Тариф у нас має 60 складових. При цьому кожен, хто в нашій державі затверджує і регулює тарифи, в тому числі НКРЕКП, включає пункт «рентабельність» з нульовим прибутком. Тариф встановлюють раз на рік: з 1 січня до 31 грудня. А тепер дивимось на практиці: якийсь місяць – хоп – підняли вартість електроенергії. До 1 серпня вона була для нас 3,01 грн, тепер 4,21 грн. Ми, в середньому, піднімаємо 4500 тисячі кубометрів води на добу, і тільки за серпень використали 114 999 кВт! Порахуйте, на скільки ми в мінусі тільки через це подорожчання і тільки за місяць – на 138 000 грн! А ще подорожчав метал, паливо. Тому якщо не піднімати наш тариф – доведеться просто закритися.

– Як Ви розцінюєте рішення виконкому питання коригування тарифу на централізоване водопостачання направити на доопрацювання та розгляд на сесії міської ради?

– Справа в тому, що згідно із ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування», встановлення тарифів – це повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Ми просто подаємо максимально прозорий розрахунок, а виконком вирішує – потрібна цілодобова вода місту, чи ні. Логічно?

– Логічно.

– … І коли виконком не хоче вирішувати складне і непопулярне питання, а перекладає це на депутатів – що виходить? Виконком скидає свою роботу на депутатів? Статтю 28 Закону я зачитав. Все інше – від лукавого.

– Можливість відшкодування різниці у тарифі коштом місцевого бюджету – це вихід із ситуації?

– Відшкодування може бути тільки в тому випадку, якщо ми побачимо збитки чи прибутки – а це на початку лютого, після закінчення звітного періоду. От тільки енергетики вимагають від нас заплатити вже сьогодні.

– Дехто вважає, що до такої складної ситуації на водоканалі призвів менеджмент підприємства, мовляв, бути не може, щоб послуга водопостачання була нерентабельною.

– О, це така когорта – я їх називаю «поджигатєлі». У них позиція дилетантів. От, давайте подумаємо: чого вони хочуть? Щоб водоканал відключили від електроенергії, вода у кранах зникла, а вони із задоволенням подивляться, як розгніваний народ прийде під стіни міськради?! Мабуть, ці «поджигатєлі» живуть у приватних будинках з власними свердловинами і не думають, як тоді жити іншим людям? Вважають себе найрозумнішими – сидячи на дивані. А що буде в лікарні? З пацієнтами – яким, наприклад, процедуру гемодіалізу неможливо виконати без наявності води? Така ситуація неприпустима.

Розвалити щось дуже легко, а зберегти і розвивати набагато важче. Вирішити проблему потрібно цивілізовано!…

– Який вихід із даної ситуації?

– Як не знаєш, що робити – дій за законом. Якщо цієї середи члени виконкому підуть нам назустріч і переглянуть тариф – ми матимемо сильну позицію в перемовинах з енергопостачальними компаніями. Покладемо їм на стіл рішення міської влади, покажемо новий тариф і зможемо поступово покрити борги. Сподіваюся, що все буде гаразд.

Цифри*

145 км протяжність водопровідної мережі

15 артезіанських свердловин

63 працівників

10.467 грн середня зарплата

16.065 абонентів

1 млн 486 тис.488 грн. борг населення Охтирки за послуги централізованого водопостачання