Вартість ліків у Сумській області зросла на 49%. Хто наживається на здоров’ї сумчан?
Сумська область увійшла до ТОП-15 регіонів, де вартість однієї середньої упаковки ліків у 2015-2016 роках зросла найбільше. За даними дослідницької компанії «Proxima Research», вартість ліків у Сумській області зросла на 48,6%. Найвищі темпи зростання цін на ліки зафіксовані у Закарпатській (+70,5%), Тернопільській (+64,1%) та Житомирській (+63%) областях. Зростання цін на ліки робить лікування хвороб недоступним благом, щонайменше, для 55% українців, які не можуть купити препарати через відсутність грошей.
Одна з істотних причин зростання цін – девальвація гривні. Курс долара виріс з 16 до 27 гривень. Друга істотна причина – політика прихованої для споживачів ланки – дистриб’юторів. Вони є посередниками між виробниками і аптечними мережами. За 20 років кількість компаній-дистриб’юторів скоротилося з декількох тисяч до десятків. Три найбільші компанії – «БаДМ», «Оптима Фарм» та «Вента» – контролюють майже 90% ринку продажів препаратів. Монопольне становище дозволяє їм диктувати присутність в аптеках по всій країні препаратів певних виробників за вигідною для них ціною. Про все по порядку.
Заручники імпорту
Однією з причин зростання вартості ліків в Україні є знецінення гривні. Девальвація позначилася на вартості ліків – середня ціна упаковки препаратів українського виробництва за 9 місяців 2017 року зросла з 36 до 42 гривень, а вартість упаковки імпортних ліків сягнула 126 гривень.
На такі зміни цін аптеки реагують моментально. Роздрібні мережі працюють за відсоток від виручки і намагаються в першу чергу продати дорожчі ліки – витрати на реалізацію однієї упаковки за 150 гривень такі ж, як і препарату за 20 гривень, а заробіток на більш дорогому ліки суттєво вище.
Хто по-справжньому заробляє на ліках?
На шляху ліків від виробника до аптеки є один невидимий для пацієнта елемент – посередник, він же дистриб’ютор. Він пропонує аптекам ще одне джерело доходу – маркетингові договору, або по-простому – відкат за продаж ліків. Основний заробіток дистриб’юторам дає перепродаж імпортних препаратів.
Щоб продавати дорожчі ліки, дистриб’ютори всіляко заохочують аптекарів.
«У комп’ютері у провізора чіткі рекомендації, що пропонувати при тому чи іншому діагнозі. Ви ж не бачите, що у них з того боку на екрані написано. А там, навпроти назв ліків – кольорові квадратики. Наприклад, навпроти противірусного препарату «Ергоферон» може йти зелений квадратик, що означає – «пропонуємо в першу чергу», навпроти «Аміксину» – квадратик вже блідого кольору, який говорить про те, що «це засіб менш пріоритетний». Далі – «Новірін» – ще більш блідого кольору… Ось те, що саме яскраве – там найбільший відкат у фірми. Так все чітко градується. Якщо людина просить щось подешевше – є чітка вказівка пропонувати ліки за зменшенням ціни, починаючи з найвищої», – розповідає голова громадської організації «Фармрада» Олена Прудникова.
Самі провізори зізнаються, що їх штрафує керівництво за низькі продажі ліків. «У аптек існує заборона на «низькі чеки». Скажімо, якщо на зміну занадто багато чеків нижче 50-100 грн., то можуть і оштрафувати або позбавити премії», – розповів сайту «Страна» працівник однієї з аптек.
Лікарський «картель»
Всього три дистриб’ютори визначають, чим люди будуть лікуватися і за якою ціною будуть купувати ліки. І на рахунках цих компаній осідають сотні мільйонів гривень.
Фармацевтичний ринок монополізований трьома компаніями-посередниками: «БаДМ» (частка на ринку ліків становить 43%), «Оптима Фарм» (32%) і «Вента» (14%). Сумарно «картель» контролює 89% всього ринку. Це ті гравці, які заробляють по-справжньому.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) давно стежить за тим, хто і як впливає на фармринок України. Доведено, що ринок ліків – непрозорий і антиконкурентну. І більше всіх на постачанні ліків заробляють саме дистриб’ютори.
Голова громадської організації «Фармрада» Олена Прудникова розповіла, що більшість аптек пропонують одні й ті ж дорогі препарати. «Це пов’язано з тим, що виробники укладають маркетингові договору з великими мережами, і платять їм відкати. Дрібні аптеки виробникам невигідні, тому що їх цікавлять обсяги. Націнку мережеві аптеки ставлять невелику, але, згідно з договором, вони отримують 30% від проданого товару – це, по суті, відкат. Наприклад, закуповується ліків на 100 тисяч, ставиться націнка 1%. А потім виробник з суми в 100 тисяч оплачує аптечній мережі 30% відкату», – пояснила Олена Прудникова. Посередником між виробниками і аптеками виступають дистриб’ютори.
Маржа – 300%
Яскраві приклади наживи на пацієнтах зібрав АМКУ. Препарат для підтримки печінки «Галстена» дистриб’ютор «Вента» в 2014 році імпортував за ціною 75 гривень за упаковку, а продавав аптекам по 105 гривень. Рентабельність – 40%.
Але змова «картелю» з французьким виробником ліків Sanofi вразила весь ринок. Препарат для сердечників «Кордарон» дистриб’ютори імпортували по 15,27 гривень за пачку, а в аптеку поставляли по 65,43 гривні. Плюс 300% до ціни.
65% українців не можуть купити потрібні ліки
Соціологи провели дослідження «(Без)коштовна медицина» і з’ясували, що у 55% опитаних українців просто немає грошей для придбання потрібних ліків. Ще 10% не купили прописані препарати, тому що їх не було в аптеках.
АМКУ зафіксував кілька випадків змови дистриб’юторів з іноземними виробниками. За наполяганням «БаДМ» і «Оптима Фарм», аптеки в 2010-2011 роках продавали, в першу чергу, препарати французької Sanofi, які мають багато аналогів, в тому числі українського виробництва. Наприклад, в пріоритеті у аптек стояв продаж «Но-шпи», в основі якої – діюча речовина дротаверин. Її ціна перевищує 50 гривень. А «Дротаверин» українського виробництва коштує в 6 разів дешевше – всього 8 гривень.
Учасники ринку розповідають, що багатьох препаратів просто немає в аптеках через позицію «картелю». «Велика трійка» вимагає від аптек, серед іншого, не працювати з іншими дистриб’юторами. Невеликі компанії, на які припадає 11% ринку, спеціалізуються на поставках менш рентабельних для торгівлі вітчизняних препаратах. В результаті виявляється, що аптекам навмисне обмежують доступ до багатьох життєво важливим препаратів. А пацієнтів позбавляють можливості отримати необхідні ліки.
Вихід є
Єдиний вихід – руйнування змови «картелю» з імпортними виробниками і обмеження впливу дистриб’юторів на аптечні мережі. Дистриб’ютори, звичайно ж, заперечують маніпулювання ринком. АМКУ довів, що на ринку була картельна змова Sanofi, «БаДМ» і «Оптима Фарм», і оштрафував їх на 139,1 млн. грн. за спробу замінити доступні препарати більш дорогими аналогами. Але «картель» намагається зберегти гроші і судиться з АМКУ. У серпні вони програли суд першої інстанції, 19 грудня апеляційний суд ще раз довів правоту АМКУ і визнав факт картельної змови.
Sanofi і дистриб’ютори оштрафовані за маніпуляції ринком в 2010-2011 роках. Скільки вони зуміли заробити за минулі з того моменту сім років? І скільки людей переплатили мільйони гривень за ліки, які можна було купити дешевше, і скільки пацієнтів не змогли собі їх купити?
Виявляти змови і жорстко реагувати – завдання, в тому числі, і МОЗ, і Кабінету міністрів, і парламентського комітету з охорони здоров’я, які зараз вперто не бачать проблему. А вона скоро перетвориться на один з факторів ризику для політиків. На питання «Що ти зробив для зниження цін в аптеках?» більшість політиків напередодні виборів не зможуть відповісти.