Від 17 століття до сьогодення: які артефакти зберігає музей побуту в Косівщині

9:04 / 01 червня 2025

Що об’єднує дерев’яну праску, старовинні ікони та уламки сучасної ракети? Усе це — експонати Музею народних ремесел і побуту Слобожанщини, що розташований у селі Косівщина на Сумщині. Уже понад 20 років його завідувач Олександр Кисельов збирає артефакти, які розповідають історію краю — від прадідівських буднів до сьогодення.

Музей працює з 1999 року. Його експозиція налічує понад 700 артефактів — предметів з культурного, побутового та господарського життя мешканців Сумщини від XVII століття й донині.

«Я по крупинках збирав артефакти для нашого закладу, — розповідає Олександр Кисельов. — Їздив по селах Сумської області, запитував у людей про старовинні речі, які залишилися ще від їхніх прадідусів та прабабусь. І люди знаходили у себе на горищах старовинний посуд, глечики, скрині, одяг, взуття, ікони, фотографії. Так, помаленьку я збирав експонати».

Відвідувачі можуть побачити, якими речами користувалися наші прабабусі та прадідусі в побуті у XVIII–XX століттях: саморобне дерев’яне ліжко, защіпки на хвіртки, качалки, рублі та прачі.

«У ті часи не було пральних машин. Жінки йшли до річки, брали одяг і добряче вибивали його прачем, щоб став чистим. У нашому музеї представлені прачі, яким по 100–200 років. А щоб випрасувати, користувалися рублем і качалкою», — каже Олександр Кисельов.

У музеї є окрема експозиція, присвячена ремеслам. Наприкінці XIX — на початку XX століття на Сумщині процвітали професії гончарів, ковалів, мулярів, м’ясників, пивоварів, замкарів, чоботарів.

«Тоді ремісники були об’єднані в цехи, — розповідає Кисельов. — Працювали цехи ковалів, чоботарів, мулярів, пивоварів і замкарів. Мій прадід у ті часи працював у цеху сумських чоботарів».

Серед експонатів — артефакти періоду 1721–1917 років. Тут можна побачити старовинні грошові купюри, ікони, посуд і фотокартки.

«Один із найцікавіших експонатів — настінний годинник із зображенням царя Олександра ІІ. Цей годинник із села Глинськ Роменського району. Його до нашого закладу привіз прапраправнук власника. Виготовлений він у 1911 році до 50-річчя звільнення селян від кріпацтва. На ньому з одного боку зображений цар, а з іншого — селяни, які читають царський маніфест 1861 року», — пояснює завідувач музею.

Експозиція, присвячена Голодомору 1932–1933 років, показує побут селян у ті роки. Тут є жорна, якими мололи зерно, розбитий посуд, горщик із двома зернинами й контрольна гиря на 500 грамів.

Окремо представлено артефакти воєн — від 1169 року до сучасної війни. Є уламок ракети, що прилетіла на Тростянець, уламки російського БТР, ящик із гільзами від снарядів і уламки «Герані», яка впала на цвинтар у Косівщині.

У 2008 році музею присвоєно звання «Народний». Сьогодні він продовжує поповнюватися новими артефактами й цікавить не лише місцевих, а й молодь, яка прагне дізнатися більше про історію Сумщини.