Сьогодні, 26 грудня, у Білопіллі в останню путь провели Олену Волошину (Діденко), яка відійшла у вічність у Львові через важку хворобу. Але її серце врятувало іншу людину, повідомляє bilopillia.city.

– Олену добре знають у Білопіллі, де вона народилась, закінчила Білопільську школу №1, працювала. Вийшла заміж, народила синочка. Поїхала разом із родиною працювати у Львів. Щира і приємна у спілкуванні, добра і працьовита, такою ми її знали з дитинства, такою вона залишалась до останніх днів життя, – згадують сусіди Олени.

– Олена в школі була активною ученицею, брала участь у всіх шкільних заходах, їй завжди можна було довіряти найвідповідальніші справи, – згадує класний керівник Наталія Калініченко. – Старанна, непримирима до будь-яких проявів несправедливості, завжди у вічі говорила правду. Разом із тим, готова була в будь-яку хвилину допомогти однокласникам. Звістка про її хворобу і смерть приголомшила мене, – зізнається Наталія Євгенівна.

У соцмережах друзі пропонували гроші на її лікувння. Втім, лікарі виявились безсилими.

Поруч у палаті лікувався чоловік, 30 років, у якого протягом року шість разів після важкої пневмонії зупинялося серце. Вдома його чекали, але могли і не дочекатись, двоє дітей.

І, дізнавшись про можливість врятувати життя іншої людини, родичі Олени погодилися на пересадку серця від доньки, яка вже кілька днів лежала під апаратом штучного дихання, тому, кого воно могло врятувати.

Львіські лікарі професійно виконали свою справу. Тепер серце Олени продовжує життя іншій людині.

Серце Олени завжди було відкрите для людей і, відійшовши у вічність, воно продовжує творити добро, продовжує життя іншої людини.

Як відбувалась сама операція, розповідають львівські колеги-журналісти, які називають нашу Олену львів’янкою.

“Величезна подяка всім, хто був задіяний у операції, особливо – колегам із Києва. Трансплантація серця – дуже відповідальна операція і присутність досвідчених колег – надважлива. Дякую за те, що не відмовляєте. Та найбільша наша вдячність – родині жінки. Це рішення далося їм непросто, але ним вони подарували шанс на життя молодому чоловікові і татові двох маленьких діток” – зазначив головний лікар Клінічної лікарні швидкої медичної допомоги міста Львова Олег Самчук.

“Низький уклін – родині жінки. І Бог дав надію, і ця жінка, та її родина дали нам надію на те, що ми будемо жити і берети це серце…” – сказала дружина Едуарда Вікторія.