Військовий командир розповів про роботу САУ “Богдана” на Сумщині

“Найбільше докучають російські безпілотники” — так про виконання бойових завдань на Сумському напрямку каже командир гармати САУ “Богдана” з позивним “Гроза”. Військовослужбовець 27 окремої артилерійської бригади впевнений: в їхньому підрозділі гарне маскування та швидкість – головні частини успіху, пише Суспільне.

Так працює самохідна артилерійська установка “Богдана” на прикордонні Сумщини. Командир гармати з позивним “Гроза” контролює виконання бойової задачі, періодично віддаючи накази екіпажу.

“Щоб ніхто ніде не, скажімо, ну, не помилився в своїй роботі, щоб завдання було виконано успішно і своєчасно”, — сказав командир гармати “Гроза”.

Окрім екіпажу з п’яти бійців, під час бойових чергувань обов’язково виставляють охорону, розповів “Гроза”.

“Тобто хлопці, які контролюють небо, слухають акустично. Є РЕБ, які дивляться візуально по моніторах і попереджають, якщо щось наближається — наприклад, невідомий безпілотник. Після цього я роблю доповідь командиру. Якщо він дуже далеко, ми можемо працювати далі. Якщо він близько — робота закінчується, гармата закатується назад”.

Головні складники для успішного виконання завдань — безпека та швидкість, каже військовослужбовець.

“Обов’язково маскування і все робити якнайшвидше. Чим швидше, тим краще, бо хлопці, яких ми прикриваємо, — це піхота. Ми їм допомагаємо або просуватися, або відбивати штурми”.

Місце розташування гармати військовослужбовці змінюють залежно від обставин.

“Ми можемо простояти два місяці і відкотитися, якщо приціл не дозволяє вести роботу. Можливо, це якийсь артобстріл — тоді теж перекочуємося. Якщо наліт дронів — теж перекочуємося. Бо коли був наліт і ти залишаєшся на місці, це добре не закінчується. Все одно зроблять так, що або гармата буде знищена, або ти перекотишся”.

Свою бойову машину втрачати не доводилося, та нещодавно значних пошкоджень зазнала машина побратимів, розповів “Гроза”.

“ Це був прильот безпілотника, було двоє поранених, тяжких хлопців, але хлопці живі, здорові — усе добре”.

Бойовий дух бійців піднімає успішне виконання поставлених завдань, — каже командир гармати. Згадує нещодавно знищену кулеметну позицію російських військ, що заважала нашим піхотинцям просуватися.

“Наші хлопці заходили на штурм і його треба було подавити. Ми його подавили, хлопці зайшли успішно в посадку. Ціль була вражена”.

У цивільному житті чоловік працював інспектором у виправній колонії. У 2020 році вирішив доєднатися до війська і підписав контракт із 27 реактивною артилерійською бригадою.

На початок повномасштабної війни “Гроза” служив на посаді старшого навідника.

“Потім під час війни мені запропонували офіційно стати командиром гармати. Я перепідписав контракт ще на три роки. Спочатку був командиром бойової машини, а під час переозброєння став на посаду командира гармати”.

Воював на Харківському та Сумському напрямках.

“У порівнянні, де було тяжче?” — “На Сумському. За останній рік найперше — це безпілотники. Навіть на початку війни не було такого, щоб нам майже кожних 10 хвилин передавали, що це розвідник або FPV. Щось у небі завжди присутнє”.

Під час розмови, військовослужбовець чує по рації наказ командування: “До бою!”.

Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ

Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ