Вогняне інтерв’ю з екс-керівником «Сум» Ростиславом Козаром
КДК вже офіційно прийняв рішення про те, щоб забрати в «Сум» професійний статус, а також пожиттєво дискваліфікувати 6 осіб. Серед них – Ростислав Козар. Його називають президентом «Сум», але про себе він так не каже – просто допомагав клубу. Якщо бути точним, Козар – засновник ГО «РІК-Перемога», яка на початку 2018-го року отримала 99 відсотків акцій клубу.
«За перші чотири матчі ми заробили 750-800 тисяч гривень на преміальних від інших клубів»
– Хто такий Ростислав Козар?
– Я займався державною службою – в Міністерстві палива та енергетики, в Укрзалізниці, в Податковій. До мене приїхав товариш з Чехії, він сумчанин, ми поїхали в Суми. Футбольна людина звідти сказала, що в місцевій команді проблеми – бракує інвестора. Це було два сезони тому. Їхали назад і говоримо: «Цю команду б вивести в Прем’єр-лігу, а потім – в Лігу чемпіонів». Були такі мрії. Але все затихло.
Потім нам дзвонили і питалися, чи не хочемо. З’явився Геннадій Свірський, земля йому буде пухом. Йому задурили голову – бери клуб, а потім перевезеш його додому в Ромни і матимеш там команду першої ліги. Але потім йому сказали, що в Ромни переїхати змоги нема – поганий стадіон. І він більше не хотів займатися командою. Тоді мені почали дзвонити конкретно.
– Севідов там як з’явився?
– Я був знайомий з ним через донецьких спільних знайомих. Він тоді якраз був без роботи. А я про першу лігу нічого не знав – дивився хіба Лігу чемпіонів, чемпіонат Іспанії. Ми зустрілися – просив глянути на те, як команда грає. Розумів, що запросити такого спеціаліста в «Суми» – єрунда, розумів – по зарплаті буде космос. Він поїхав на дві гри і сказав: «Катастрофа». Тоді ми запросили колишніх помічників Севідова – Мартюка і Золотницького.
З часом у нас з’явився спортивний директор – Іраклій Харацкелія. Він сказав, що зможе привезти сильних футболістів з «Десни». І ми почали грати – такого в історії «Сум» ніколи не було. З 36 можливих очок ми набрали 22. Це третє місце в першій лізі, якщо брати до уваги лише весняний етап. В нас з’явилися партнери – страхова компанія, компанія з Чехії. Ми були зацікавлені в тому, щоб вже на оцей сезон ставити завдання виходу в УПЛ.
– Для чого погодилися? На цьому грошей не заробиш.
– Це був виклик – взяти і спробувати. До того я взагалі ніякого відношення до футболу не мав. В січні ми зустрілися зі Свірським, і він переоформив свою частку на громадську організацію, керівником якої я був. 99 відсотків клубу перейшло туди.
– Хотіли побудувати бізнес?
– Були такі ідеї, але їх ніхто не слухав. Була пропозиція щодо телевізійних трансляцій. Щоб на ютубі була закрита трансляція, за яку треба платити. Люди би потягнулися на стадіон. Туди ж ніхто не ходить – тисяча людей, трохи більше. Навіть не могли відбити гроші за організацію матчу – домашня гра коштувала 50 тисяч гривень.
Реального плану дій і бізнес-проекту не було. Кажуть, що команда бралася під ставки. Ми б почали заробляти з перших товариських матчів, а ми навіть там не програвали. Якби я знав, що так буде і була можливість на те все впливати, то краще, хай би всі матчі злили. Я би зараз сидів на Мальдівах і вам по телефону розказував, як мені пофіг на це все. А виходить – вкладав душу, а тебе поливають.
– Скільки вам це коштувало?
– Зараз важко сказати, але заборгованостей перед футболістами не було – все виплачувалося. Справлялися ще за рахунок преміальних.
Після зими ставили завдання виходу в УПЛ «Геліос», «Десна», «Колос», «Арсенал», «Інгулець». Ми починаємо з «Геліосом» і починається – якщо візьмете три очки, отримаєте стільки. І так за «Геліос» ми отримали 400 тисяч, за «Полтаву» – 500 тисяч гривень. Футболісти отримували найбільшы преміальні в першій лізі, грошей вистачило на зарплати і щоб закрити виїзди. Виходило так, що за перші чотири матчі ми заробили 750-800 тисяч гривень на преміальних від інших клубів. На останню гру з «Арсеналом» лише з однієї сторони давали 500 тисяч за те, що ми заберемо очки, але ми програли. А зараз показують так, що ми це все купили і виграли нечесно.
– Це єдине джерело фінансування?
– Були люди, які помагали. Із Сум – також. Машину продав, ту «панамеру», яку показували. Треба ж було закривати борги. Воно так і є реально. Машини нема давним давно, а її далі крутять і показують.
– Існували команди, які збирали електорат під вибори. У вас не було такої ідеї?
– Була ідея під вибори, але в травні вона перекреслилася. Були розмови, давали конкретний округ, партія була не проти.
– Яка партія?
– «Народний Рух України». Це реально правда. Пропонували під команду піти. Думав, що можна. Але зараз це вже смішно. Буде комедія.
«Солов’ян почав казки розказувати: «Да я эту «Волынь» ненавижу. У меня еще проблемы – мама в реанимации»
– Коли до вас прийшли з поліції?
– 22 травня пролунав дзвінок в двері – слідчі, опера. Сказали, що я повпливав на матч «Волинь» – «Суми». Я офігів. Вони просили показати переписки з арбітрами, забрали телефони, техніку. Викликали на один допит, вручили підозру. І все – на даний момент справа призупинена. Нема ніякого розвитку. Вся інформація – таємниця слідства. Все, що показують в «ПроФутболі» та «Великому Футболі» – викид інформації, яка, так розумію, надходить з поліції.
Хотів би наголосити на останньому інтерв’ю Баранки. Він казав, що «Суми» ставили і на свої перемоги, і на поразки, працювали і з арбітрами, і з суперниками. За півтора року заробили 10 мільйонів євро. Якщо так було… Є ж ті, хто продавав, і ті, хто купував. Де суперники, яких ми купили? Де ті арбітри? Арановський, наприклад, не судив жодну гру «Сум». Грищенко говорить, що в провадженні в КДК нема ніяких справ, крім «Сум» та «Іллічівця».
В студіях говорять про Севідова і матч «Іллічівець» – «Гірник-Спорт». Але ж він отримав підозру не за цю гру, та й у «Вереї» вже не працює більше місяця.
– Скільки матчів «Сум» під підозрою?
– Я був на КДК, там йшла мова про 20-30 матчів договірних – матеріали справи на 500 сторінок. 4 з них зіграні до 2016-го року, один навіть є з 2013-го. Залишається 16 матчів – 6 не зійшлися. Йде трактовка – аномальні ставки, за невстановлених обставин ставка не зайшла.
10 матчів попали так, як їм треба. 10 мільйонів і 10 матчів – це зароблялося по мільйону на грі. Який експерт погодиться з тим, що такі гроші реально заробляти на першій лізі? Яка контора таку суму прийме?
– Виходить, що ви менше заробили?
– Нєа. Хотілося би, щоб було 10 мільйонів євро. Може, вони десь є, може, десь спливуть. Але це реально брєд. Хтось зливає прослушки і відео, але доказів ніяких нема.
– На відео не ви?
– Не знаю. Нехай слідство встановлює – я, чи не я. Це все стосується слідства. Як це можна коментувати? Журналісти дозволяють собі це робити. По суті вони порушують закон – а ми живемо у правовій державі.
– «Суми» не грали договірні матчі, поки ви були в клубі?
– На 100 відсотків сказати «ні» я не можу. Можу сказати 100 відсотків за того ж Тараса Дурая, що це реально футболіст і трудяга. Він заробляв для нас очки. Коли я був фанатом «Сум» №1, команда програла лише 4 матчі. А зробили так, що ми заробили 10 мільйонів. Де факти? Показали телефонну розмову футболіста по матчу з «Десною». А хто це говорить?
– Голос впізнали?
– Ні.
– Є факт передачі грошей під столом.
– А там були гроші? Думаю, це все було інсценування. Показали те, що було нормально показати. Багато чого пообрізали.
Подивіться початок минулого сезону – матч «Суми» – «Миколаїв», На Betfair стояли космічні суми. Судив Солов’ян. Наскільки відомо, президент «Миколаєва» дзвонив в ПФЛ і казав, щоб команда не виходила на поле. Їм сказали грати, тільки «осторожно». «Суми» пропустили першими, а на останніх хвилинах заробили 100-відсотковий пенальті. Він не поставив.
Потім «Суми» поїхали в Миколаїв. І знову судить Солов’ян. І я перший раз в житті зустрівся з арбітром. Кажу: «Я переживаю за цю команду і планую їй допомагати, в мене є інформація, що ви помогаєте «Миколаєву». В нього паніка почалася, а я беру «на понт» – мовляв, в «Миколаєві» сказали. Він сказав, що далі буде на нашій стороні. Я запитав: «Чому ви пенальті не поставили?» Той відповів: «А как ребята уедут без ничего?» В «Миколаєва» тоді не було преміальних.
В новому сезоні знову – Солов’ян на матчі «Сум». З «Волинню». Це спеціально зробили, він вже співробітником був. Ми зустрілися і він почав казки розказувати: «Да я эту «Волынь» ненавижу. У меня еще проблемы – мама в реанимации». Після цієї розмови дзвоню Севідову, бо не знав, як себе повести. Людина ж у безвихідній ситуації – щоб не подумала, що я щось пропоную.
– Ви йому позичили гроші?
– Ні. Виходить так, що після цієї гри була зустріч і розмова – хто скільки дав. Скільки «Суми» запропонували? 100. А «Волинь»? 150. Але цього нема ніде, це ніхто не показує.
– Як з його мамою ситуація вирішилася?
– Він дзвонив у цьому році, вибачався, казав, що потрапив в таку ситуацію, що не міг відмовити. Його притиснули. Казав, що за «старые дела» і «даже не было времени подумать». Людина зізналася, що здавала всіх свої колег. Він реально хороший арбітр і, як людина, нормальним здався. В мене образ на нього нема – не дай Бог, щоб йому це не вернулося. Він ще сказав: «Если «Сумы» будут играть и я буду работать, то 100 процентов симпатии на стороне «Сум». Але я сказав, що не треба ніяких симпатій.
А з цього роздули незрозуміло що. Ніби «Суми» в цьому першопрохідці. Я розумів на той момент – хто не дає, ту команду просто знищують. Воно реально так було. Якщо команда виходила, то було видно, кому арбітр буде допомагати.
– Ви мали окремий бюджет, окрему пачку грошей на суддів?
– Більшість з преміальних скидують. А щоб бюджет – я такого не знаю. Хто ставить серйозні завдання, той розраховує ці гроші. Ми такого не робили, в нас була ціль створити хорошу команду, яка буде бахкати.
– А якщо без роботи з суддями цього не зробити, то як бути?
– То треба урівнювати ситуацію. Граємо з командою А, і знаємо – вона дає 100 тисяч. І виходу нема – так само обіцяти 100 тисяч. Тоді він виходить і судить так, як є. Це загальновідома ситуація в нашому футболі. Не знаю, як зараз, але так було. Не дав – вбили, нічого не пообіцяв – «ребята пустые не поедут».
– Ви працювали і бачили – мало позитиву. Для чого вкладати гроші далі?
– Я собі сказав: «Фініш. Влітку йду». Нічого більше в футболі не хотів мати, це невдячна справа. Ми грали чесно, забивали голи самі – не судді за нас забивали, а ви кажете, що ми злили половину матчів. Мозгами їдете?
– Ви і так відійшли від футболу. Чому хвилюєтеся за рішення КДК?
– Це принципово. Я віддав себе, емоції футболу, це – наркотик. Ти живеш за рахунок тих емоцій. А коли почали в чомусь звинувачувати і робити з мухи слова… Якщо я щось комусь порадив, окей. Де судові рішення? Про це говорять, як про факт, а які докази?
Є підозра від поліції. Там пише: «Був вплив на матч «Волинь» – «Суми», передача коштів арбітру». А що далі? Треба чекати, коли закінчиться слідство. Спершу дали підозру на 2 місяці, потім або справу передають в суд або продовжуються строки досудового місяця. Продовжили на 4 місяці – разом 6. Далі – не можна продовжувати. Треба або закривати справу, або зупини провадження. Його можна зупинити з певних підстав – або смерть потерпілого, або міжнародне розслідування. Пішли останнім шляхом. На даний момент будь-які слідчі дії заборонено, поки йде міжнародне розслідування.
– Що це за міжнародне розслідування?
– В Україні вже всі терміни вийшли, продовжити можна лише міжнародним розслідуванням. Наприклад, ви слідчий, у вас недостатньо доказів, щоб передати справу в суд і ви даєте запит в якусь країну. Не знаю, може, якась Бразилія підтвердить факт передачі грошей арбітру.
Для мене є головне слідче управління і моніторинговий комітет УЄФА, який відслідковує ситуації зі ставками. Посередині ситуації з’явився шут Баранка, який отримує інформацію з УЄФА по списку договірних матчів і випрошує в головного слідчого управління.
Збиралися італійські експерти, які характеризували дії футболістів «Сум» в матчі з «Десною». Два експерти взагалі не впевнені, що був якийсь вплив. Але рішення прийнято – такі-то футболісти маніпулювали грою. А хто як голосував, невідомо. Але вони ж не знають рівня цих футболістів. Чемпіон світу буде по собі судити – він так би зіграв – але не всі так можуть. Чим вони далі займатися будуть, коли «Сум» не буде?
– З Баранкою спілкувалися?
– Він не говорить ні російською, ні українською, а працює в нашій державі. Отримує гроші, які більші за ті, що отримують слідчі і весь комітет етики та чесної гри. Поспілкуватися з ним можливості нема. В мене були питання. Якщо організовується договірний матч, то в одному замішані одні гравці, в іншому матчі – другі. Наприклад, в одному – воротар і два захисники, в іншому – два захисники і півзахисник. Для чого мені підключати інших людей, якщо є надійні і брали в цьому участь? Як можна робити один договірний матч, в якому замішаний воротар, а в інших – без воротаря? Він ж бачить, що команда грає в незрозуміло що.
«У вас нема доказів, що я був президентом «Сум». Простий вболівальник, людина з вулиці, а мене покарали»
– Кому вигідно топити «Суми»?
– Треба щось робити. Ви гляньте, який піар був на всю країну. За «Сумами» нема ніякого захисту, нема верхів, слабкі фінанси, і так на грані вимирання. Чому їх не бахнути? В першому брифінгу сказали, що замішано 90 відсотків клубів. Постраждали лише молодіжні команди «Олімпіка» та «Суми».
КДК взагалі не мав права позбавляти «Суми» професійного статусу. Команду УПЛ – так, ПФЛ – ні. Таке може зробити лише Рада ліг. Все пішло з ніг на голову. Самі собі повноваження придумують – Баранка вже повинен якусь роботу показати. Але за рахунок моніторингу і слідчих, заслуги в цьому його комітету – 0.
– Ви знаєте бодай одного гравця «Сум», який брав участь в договірному матчі?
– Жоден в цьому не зізнається. Хто на себе візьме, що брав участь в договірному матчі? Ви можете поспілкуватися зі всіма футболістами «Сум». Якщо хоча б на двоє скажуть щось негативне в мою сторону, скажу, що був хріновим вболівальником вашої команди.
– Якщо слідувати логіці Баранки, то вони не повинні бути на вас злі. Ви ж були їх покровителем «мутних» схем.
– Ну, в принципі так. Якщо заробили 10 мільйонів, то всі мають бути задоволені. Той же Дурай буде подавати апеляцію. Чудак все життя віддав футболу.
– Це ж не перша історія з Дураєм.
– Так, раніше вспливала історія з «Тернополем». Але де факти? Доказів нема. Не можна звинувачувати людину просто так.
Я зараз скажу: «Так, ми купили всі ігри». Що це означатиме? Відкривайте справу, порушуйте провадження проти цих команд.
– Гаращенков – професійний хлопець?
– Я познайомився з тим, коли пішли сюжети. До того його не знав. Як він потрапив в команду, знаю. Туди ніхто не хотів іти, а він був готовий. Його весною не було, він вже в цьому чемпіонаті з’явився.
– Складається враження, що ви не говорите «я не винен», а «винен я і ще хтось».
– Я говорю про те, що задрала ця несправедливість.
– Якщо карати, то карати всіх?
– Якщо карати, то треба довести вину. Як і в будь-якій правовій державі. Починаються розмови – Ростислав Козар був президентом «Сум». Я не був там президентом.
– А ким?
– Я був фанатом команди, який переживав за її долю, грузив людей тим, що добре виділяти гроші на команду.
– А як вас правильно називати в план структури клубу?
– Ніяк. Я взагалі не був в структурі клубу. Це відомо. Я не працював в клубі. Просто допомагав команді і хотів, щоб вона розвивалася. Я зробив те, чого в цій більше ніколи не буде
Взагалі дивно, якого фіга ви мене наказуєте? Яке я маю відношення до футболу? У вас нема доказів, що я був президентом клубу. Простий вболівальник, людина з вулиці, а мене покарали. Я піду в будь-який суд і це скасую. Мені то все одно.
– Чому ви офіційно не були в «Сумах»?
– Не знаю, не було потреби. Не було переляку, що цю команду зараз хтось вкраде – вона була нікому не потрібна.
– Давати гроші суддям і брати участь в договірняках міг хтось з клубу, без вашого відома? Ви ж в клубі не працювали.
– Кому це може бути цікаво?
– Хтось собі грав в ці ігри, а ви зараз сидите і нічого не знаєте.
– Не думаю. Не проблема подивитися, хто приймав ставки на матчі, чи падали коефіцієнти.
– Знаєте, хто такий Володомир Козленко?
– Знаю. Це мій товариш, який засвічений в організації договірних матчів. Топ в Україні. Але з чиїх слів?
– Чому він бігав з телефоном по полю?
– Тоді якраз військові дії починалися, а в нього сім’я з Донецька переїжджала. Це якийсь товариський кубок був. Людина 20 років віддала футболу. Я багато чого в нього питався про гравців, коли вони на перегляд приїжджали. Він мені підказував. Але за його протекцією ніхто в команду не потрапляв.
– Коли ви почали розбиратися в коефіцієнтах?
– Я спочатку цікавився, знав, що таке букмекерство і ставки. Коефіцієнти впали, а я тут при чому. Таких матчів багато. Мене Баранка запитав, чи я ставлю. Я сказав, що так. Пропонував навіть показати свій акаунт, він не захотів. Вони могли б показати хоча б IP-адреси – що ставили хоч за 10 кілометрів від мого дому.
– Це ж не доказ.
– Можна ж не самому ставити, а можна взагалі команду не переоформляти і грати договірні матчі. Не думати, що тебе хтось з нею зв’яже. Для чого себе світити? Можна через десяте коліно зробити, щоб і не знав ніхто. Запустили би якихось африканців і все. Але таких ідей не було. А за цей сезон не можу нічого сказати – командою ніхто не займається, вона пливе.
– Ви б вийшли з клубу, якби не було муток з договірняками?
– Не можу точно сказати. Хотілося зберегти команду і в наступному сезоні вийти в УПЛ. Але потім вже руки опустилися, після 3-4 туру зрозумів, що не було сенсу. Катастрофа, реально були великі сумніви, що команди не буде. Вболівальникам треба дякувати журналістам, які це все зробили. Плюс комітету етики та КДК.
Ми просили журналістів приїхати, подивитися, як команда тренується, живе, яка атмосфера. Всім байдуже. Лише сенсації шукають. І знайшли. Так, були невеликі гріхи, але це не те, щоб пожиттєво дискваліфіковувати футболістів.
Коли один ведучий розказув про мене в ефірі, ми з ним зустрілися. Запрошували на ефіри, але я не хотів іти – моє ім’я там не фігурує. Вони дали ім’я наступного разу. Подзвонив мені перед ефіром і каже: «Ми тут сюжетик зняли». Показали, що я сиджу з Севідовом і сказали: «Вони обговорюють майбутній матч». А він: «Я ж вас попередив». Зараз юристи будуть подавати в суд на захист моєї честі і гідності, будуть судові засідання по цій справі. Ніхто не залишить того, що вони подають фактами те, що таким не є.
Він розказував, що Севідов в автобусі давав вказівки, як «Сумам» грати з «Зіркою». Але його навіть на грі не було. «А, може, «до»?» – питає. Так «Суми» поїздом їхали, а не на автобусі! На КДК один каже: «Ви давали вказівку Давидову програти «Десні». А він тоді навіть не грав. Все от на таких чутках побудовано. Вони думають, що люди сприймають цю інформацію. Та людям нема за що їсти купити, а ви розказуєте про боротьбу з договірними матчами. Нема від цього ніякого соціального ефекту. Караєте «Суми» – команди і так не буде, без рішення КДК вони загнуться.
– Ви плануєте колись повернутися в футбол, якщо все буде гаразд?
– Я би хотів. Ми і так показали, як управляти командою і демонструвати результат без великих фінансів. Це реально кайф, хочеться ще раз відчути такі емоції.