31 травня останній дзвоник пролунав і в загальноосвітній школі імені Бориса Антоненка-Давидовича в Охтирці. Першачки подарували випускникам дзвіночки та прочитали вірші про кожного випускника. Далі — пролунав сигнал повітряної тривоги. Діти й батьки спустилися в укриття школи. Згодом свято відновили на свіжому повітрі.

як в Охтирці попри повітряні тривоги відзначили останній дзвоник

“Я навчаюсь в першому класі. Люблю мистецтво, тому що ми можемо там ліпити, робити різні заготовки. Мені у святі не сподобалось, того що дуже довго стояли”, — розказала першокласниця Міра Арєхова.

“Було багато сліз, багато переживань. Мама плакала, діти плакали. Всі радувалися цьому випуску. Одночасно і радувалися, і сумували, тому що треба все-таки прощатися і виходити на нову, на новий етап життя”, — розповіла випускниця Анастасія Скороход.

Життя привчило бути дітей самостійними та відповідальними, каже вчителька англійської мови Світлана Корнелюк: “Сподіваюся, що я ще здобуду інших учнів до себе, до класу. Так збільшиться їхня кількість. Всі на місці. Я цим дуже задоволена”.

До своєї родини в такий день не зміг долучиться батько, розповів випускник Назар Базаров.

“Прийшла бабуся, щоб подивитися на мій останній дзвоник. До мене прийшла ще моя двоюрідна сестра і брат, і мама, але батько не приїхав, бо він на війні”, — пояснив випускник.

“Гарно був організований навчальний процес — в період війни вчителі проводили онлайн-навчання. І це дуже добре, особливо на початку війни, коли дітей потрібно було трішки відволікти від цієї ситуації”, — сказала мати випускника Наталія Кутова.

За словами директорки Ольги Лучко, у цій школі нині навчається 557 учнів.

“Ми велика дружня шкільна родина. Ми всі працюємо, навчаємось. Кожен з нас виконує своє маленьке, але дуже важливе завдання для того, щоб бути корисним в нашій країні”, — сказала директорка.