“Я не піддаюся паніці”: волонтерка розповіла про свою роботу у прикордонні Сумщини
Тетяна Крикун з початку повномасштабної війни почала займатися волонтерством на Сумщині. Цього разу вона разом з німцем Пітером Шнітцером роздавали понад пів сотні продуктових наборів у прикордонному селі Славгород Краснопільської громади.
На питання: чому вирішила стати волонтеркою?” Тетяна Крикун відповіла так:
“Я маю батька-офіцера, який загинув, а також я все життя прожила з чітким розумінням того, що наші сусіди не зовсім доброзичливі до нас”, — розповіла волонтерка Тетяна Крикун.
Дівчина збирає гроші, допомагає бійцям та звичайним мешканцям з прикордоння. Робить це з першого дня повномасштабної війни.
“Оскільки я працюю в рекламі і маю дуже багато зв’язків серед підприємців, було одразу зрозуміло, що саме я маю взяти на себе таку місію: швидко все придбати, купити та розвезти, тому що я не піддаюсь паніці, мені не страшно”, — сказала волонтерка Тетяна Крикун.
У прикордонні села дівчина виїжджає майже щомісяця: в жовтні возила допомогу в Хотінську громаду, цього разу вирушила в Мезенівку та Славгород, що на Краснопільщині.
10-річна Руслана мешкає разом із бабусею та дядьком Михайлом у Славгороді. Жити в селі, говорить, страшно:
“Я боюся, що десь прилетить. Ми ховалися у кімнату без вікон. Коли починалися “Гради”, ми закривали вуха, Міша сказав, це для того, щоб не оглохнути”, — сказала Руслана Новицька.
Краснопільщину обстрілюють щодня, говорять місцеві мешканці. До вибухів встигли звикнути.
“Багато адреналіну. Живеш – і не знаєш, що може бути через хвилину”, — сказав мешканець Славгорода Денис Кузьменко.
Стріляють по селу з артилерії, мінометів, РСЗВ, додає військовослужбовець Сергій. Від Славгорода до кордону з Росією – три кілометри. Наразі в Славгороді мешкає близько дев’яти сотень людей, говорить староста села Інна Кононенко. Російські снаряди, додає жінка, пошкодили амбулаторію, будинок культури, школу.
“Дітки мріють повернутися в школу, в мене донька 11 років, вона кожен день мне запитує – коли вже я зустріну своїх однокласників. З перших днів війни виїхало в нас назавжди за кордон осіб 150”, — сказав староста Славгородського старостинського округу Інна Кононенко.
Цього разу Тетяна роздала мешканцям прикордонних сіл понад півтори сотні продуктових наборів, також підгузки для лежачих хворих. Солодкі подарунки отримали всі родини з дітьми.
Подорожує Тетяна разом із німецьким волонтером Пітером Шнітцером. Свій 69-й день народження, третього грудня чоловік зустрів на Сумщині.
“Я хочу відзначити свій день народження з українцями, зі своєю подругою Танею, можливо, з іншими людьми, тому що вони мені подобаються. Я знаю, людям потрібна допомога й у нас є можливість її надати. Це йде від мого серця”, — сказав волонтер Пітер Шнітцер.
Як волонтер, Тетяна хотіла б, щоб люди більше допомагали бійцям. Кошти на необхідні закупівлі жінка збирає сама у соцмережах та за допомогою благодійників.
“Саме зараз ми привезли два старлінки та два екофлоу для нашої 117-ї і 58-ї, і дуже гріє мені душу та думка, що можливо, ці пристрої допоможуть нашим хлопцям швидше подолати росіян”, — сказала волонтерка Тетяна Крикурн.
Тетяна ділиться: у громаді їй подарували 50 літрів меду, тож у подальших планах волонтерки – приготувати вітамінні суміші для захисників.
Читайте нас також у ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ