Як бойові дії впливають на стан водних ресурсів Сумщини
Через бойові дії, забруднення та руйнування інфраструктури страждає й екосистема Сумщини. Зокрема – водні об’єкти. Напередодні Всесвітнього дня захисту водних ресурсів, який щороку відзначають 22 березня, благодійники фонду “Карітас Суми” влаштували прибирання берегів річки Сумка, розповідає Суспільне.
Півтора десятка людей вийшли на прибирання берегів річки Сумки у центрі Сум. Волонтерка благодійного фонду “Карітас Суми” Вікторія Козлова каже, постійно долучається до різних ініціатив благодійників.
“Потрібно прибирати все з води, бо це далі несеться в інші водойми. Сміття забруднює землю, воду. І це потрапляє до наших організмів. Я тут активний волонтер, тому допомагаємо в потрібний час”, – каже Вікторія.
“Наша акція присвячена до Міжнародного дня захисту водних ресурсів, який відзначається 22 березня. ніціатива присвячена прибиранню берегів річки Сумка. Ця локація у центрі міста тут залучені волонтери, співробітники та бенефіціари нашого благодійного фонду”, – пояснює фахівчиня БФ Ірина Недбай.
Стан річки Сумка незадовільний, говорить речниця Держекоінспекції у Сумській області Наталія Новак. У 2024 році, коли брали проби з річки, зафіксували незначне перевищення рівня забруднюючих речовин. Черговий відбір проб запланували наступного тижня.
“Є хімічне і біологічне споживання кисню, перевищення їх рівня. Це свідчить про імовірне потрапляння органічних сполук, які призводять до гниття води. Але говорячи на цей час, бувало і гірше”, – зазначає Наталія.
Через повномасштабне вторгнення Держекоінспекція третій рік поспіль не може проводити планові перевірки підприємств. Це, говорить Наталія Новак, не дозволяє об’єктивно оцінювати стан водних об’єктів Сумщини.
“Під час саме цих планових перевірок ми виявляли, наприклад, об’єми скидів забруднюючих речовин поверхневі водні об’єкти, та або стан їхньої очистки чи недоочистки, наприклад”, – пояснює речниця Держекоінспекції.
Найбільша кількість випадків шкоди екосистемі області була зафіксована у 2022 році, коли на території Сумщини перебували російські солдати. Серед таких прикладів – забруднення екосистеми області внаслідок підриву мостів. Проміжна сума збитків через це – більше півтора мільярда гривень, говорить Наталія Новак. А минулоріч, внаслідок російської агресії, постраждала й річка Сейм.
“Цілком достатня кількість фактів, які вказують на те, що забруднення річки Сейм відбулося внаслідок скиду забруднюючих речовин на території Курської області і що це відбулося навмисне скидання цих вод. Загинула риба, раки, загинули дрібні водні жителі, повністю було знищено екосистему”, – каже Наталія Новак.
Оцінити повний масштаб впливу війни на водні ресурси Сумщини наразі неможливо, говорить фахівчиня. Адже через бойові дії доступ до багатьох населених пунктів обмежений, що ускладнює проведення необхідних досліджень.
“Дуже часто достатньо дати природі самій розібратися, але обов’язково припинити на неї негативний вплив. Але при цьому, особливо це прифронтових територій стосується, часто говорять, що Україна є однією з найбільш забруднених вибуховими елементами країною, а серед них Сумщина також входить до лідерок, на жаль. І це ж не лише про ґрунти”
“Снаряди не обирають куди падати: в полі чи, там умовно, ставок. І ми не знаємо, в якому стані дно, чи є там засмічення в ньому, чи можливо там впала та сама ракета і в ній, наприклад, токсичне ракетне паливо, яке впливає на стан водних. Тобто це не лише засмічення, а і ризик такого токсичного забруднення. Тобто на повоєнний період, після перемоги, нас чекає дуже-дуже багато роботи. Це і дослідження і обстеження і розмінування і від тих даних, які ми отримуємо вже внаслідок цих досліджень, обстежень побачимо реальний стан наших водних об’єктів, інших природних об’єктів і від цього вже треба буде виходити і створювати якісь план дій щодо їх відновлення або хоча б покращення їх стану, якоїсь допомоги природі відновитися”, – пояснює Наталія.
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ