Як мистецтво впливає на наше життя?
Дізнайтеся, як мистецтво впливає на особисте сприйняття, емоції та культурну ідентичність у нашому житті.
Мистецтво впливає на свідомість і психіку людини незалежно від того, чи хоче цього сама людина. Звісно, ніхто не змусить вас іти до музею, але й ви не завжди можете змусити сусідів вимкнути надокучливу музику. Ніхто не змусить вас піти в кіно на прем’єру гучного фільму, але ви все одно почуєте про нього в новинах. Але роль мистецтва в житті людини неоціненна і на те є певні причини.
Та й наші святкові традиції теж немислимі без масових форм мистецтва. У Новий рік ми дивимося “Вечори на хуторі близ Диканьки” та “Україна має талант” по телевізору, на весілля запрошуємо кавер-групу або чинного виконавця хоча б регіонального масштабу, щоб наших гостей розважили новими і старими хітами. Таким чином, мистецтво є в нашому житті в будь-якому разі. І, як і все інше, що є в нашому житті, воно впливає на нас. Яким чином? Давайте розбиратися!
Що таке мистецтво?
Для початку варто визначитися, що ж ми будемо розуміти під терміном “мистецтво“. Отже, мистецтво – це відображення навколишньої дійсності та внутрішнього стану людини в художніх образах. Образи можуть бути динамічними (кіно, танець) або статичними (картина, скульптура). Образи можуть бути звуковими (пісня), візуальними (живопис) або аудіовізуальними (фільм, музичний відеокліп).
Тож, вплив мистецтва на людину є досить багатогранним. Відповідно, багатогранні й різноманітні можливості його впливу на нашу психіку. Перш ніж перейти до можливостей мистецтва щодо впливу на психіку людини, варто вникнути в механізми такої дії. Як і багато іншого в цьому житті, мистецтво може чинити прямий або непрямий вплив на суб’єкт. І це теж привносить свою лепту у відповідь на запитання.
Механізми впливу мистецтва на психіку людини
Залежно від способу впливу відрізнятиметься результат. Молодь копіює звички й образи супергероїв із кінострічок. Чуттєві натури можуть розплакатися під час перегляду фільму “Хатіко” або якоїсь мелодрами. А слухаючи запальну музику, ми фізично відчуваємо, як ноги мало не самі несуть нас у танок. Це приклади прямого впливу мистецтва на психіку.
А ось як впливає на людину, наприклад, твір Моцарта? Емоції зазвичай множинні й суперечливі, тому що ситуації неоднозначні й важкорозв’язні. Тут немає матеріалу для прямого наслідування, особливо, якщо в цей момент ви не перебуваєте в ситуації вибору або відкидання. Тут немає поділу на “біле” і “чорне”, на “правий” і “не правий”, тому що в ході розвитку подій головний герой змінює свою думку на протилежну.
Проте твір давно розібрали на цитати, і багато хто навіть не завжди пам’ятає, що грайливе “коханню усім вікам підвладне” та “щастя було так можливо, так близько” теж звідти. Мистецтво такого рівня є прикладом опосередкованого впливу на свідомість людини. Це, скоріше, матеріал до роздумів, і висновки кожен зробить свої. Тож, вплив мистецтва на людину є досить важливим в контексті формування її світогляду.
Мистецтво та оціночні судження
Вплив мистецтва на свідомість людини навряд чи завжди можливо описати словами “сильний” чи “слабкий”, “поганий” чи “добрий”. Якщо у когось у душі не знаходить відгук кіно “про кохання”, це не завжди означає, що кіно погане і слабке. Можливо, людині більше подобаються детективи. І вже тим більше помилковим є віднесення мистецтва до “поганого” або “хорошого” виключно за датою створення твору. Історії відомо безліч випадків, коли геніальні твори мистецтва отримали визнання після смерті автора.
Так, найвидатніший художник 19 століття Вінсент ван Гог не був широко відомий за життя і, можливо, був би неабияк здивований, якби дізнався, який ажіотаж його роботи викликали впродовж 20 століття і викликають донині. За життя відносний інтерес критики виявили хіба що до його картини “Ті, що їдять картоплю” з простим побутовим сюжетом, як зрозуміло вже з назви. І то, відгуки були частіше негативні. Пейзажі, автопортрети та інші роботи Ван Гога отримали визнання лише через десятиліття.
Можливо, для сучасників Ван Гога “Цибулинні поля” і “Черевики” здавалися чимось занадто простим, буденним і не змушували замислюватися. А ось нащадкам таке послання з минулого відгукнулося безліччю емоцій і роздумів про життя минулих поколінь. Почасти це логічно: сучасники Ван Гога бачили такі цибулинні поля на власні очі й особисто носили такі ж черевики, як на його картині. А ось для жителів мегаполісів 21 століття таке взуття буде справжньою екзотикою, та й не багато городян сьогодні мають уявлення, як росте цибуля.
Мистецтво допомагає людині змінюватися. Інакше кажучи, оціночна тенденція “що старший твір мистецтва, то він кращий” має місце. Тому те, що нам сьогодні здається нісенітницею і несмаком, через століття може здатися нащадкам геніальним. А якась композиція на кшталт “Покер Фейс” з повторенням цього заклинання близько 50 разів за час звучання пісні набуде глибокого сенсу в умах нових поколінь.
Як бачимо, людина буває часто суперечливою і неправильною, оцінюючи той чи інший твір мистецтва. Водночас ми вже з’ясували, що мистецтво впливає на людину, хоче вона того чи ні. Чи є якісь універсальні параметри впливу, які проявляються у всіх випадках? Такі елементи універсальності є! Приміром, який подарунок дівчинці на 10 років буде доречним? Альбом поп виконавця чи симфонічний запис? Обирайте щось посередині, адже це і є баланс мистецтва!
Яким чином мистецтво впливає на підсвідомість?
Мистецтво це вихор емоцій, що можна подарувати нові життєві перспективи. Навіть коли наша свідомість зайнята чимось іншим, підсвідомість продовжує роботу у своєму, тільки їй відомому напрямку. Ми легко можемо сказати, подобається чи не подобається нам пісня, не заглиблюючись у наявність чи відсутність дієслівної рими або правильність підбору акордів для даної тональності.
Ми майже одразу визначаємо для себе, подобається чи не подобається нам картина, навіть не знаючи назви, автора, і не розбираючись у нюансах підбору кольору і техніки нанесення зображення. І нам практично байдуже, наскільки достовірним є сюжет фільму чи вистави, якщо він нас чіпляє. Це тому, що над усім цим попрацювала Його Величність Підсвідомість. Отже, яким же чином працює мистецтво з підсвідомістю і які подарунки воно приховує:
- Мистецтво сприяє розвитку емпатії та вмінню співпереживати. Це виключно емоційні стани, яких важко навчитися. Твір мистецтва буквально змушує нас поставити себе на місце іншої людини і відчути її емоції.
- Мистецтво розширює наш спектр емоцій. Ми співчуваємо героям, які потрапили в біду, навіть якщо сюжет вигаданий, ми ненавидимо негідників і лиходіїв, якщо такими вони є, якщо їх представлено у творі мистецтва. Ці емоції можуть бути помітно сильнішими, ніж у звичайному, особливо вже налагодженому в плані сім’ї, побуту і роботи житті.
- Мистецтво впливає на вміст гормонів стресу в організмі. Відомий експеримент, коли перед і одразу після відвідування святилища Діви Марії у Вікофорті всі учасники екскурсії здали на аналіз слину. Виявилося, що після екскурсії рівень гормону стресу кортизолу був у середньому на 60% меншим.
- Мистецтво вчить думати, тобто користуватися своїм розумовим потенціалом. Навіть якщо ви думаєте про твір мистецтва і його автора дуже погано, ви все одно в цей момент думаєте. Навіть якщо ви не планували думати, а просто пішли в музей або на концерт, щоб розвіятися.
- Мистецтво впливає на інтелект, тобто здатність мислити як таку. Найчастіше подібні дослідження проводять з використанням музичних творів. Результати, загалом, подібні. Студенти та школярі, які слухали класику (особливо Моцарта!) перед виконанням тестових завдань, справляються з тестами краще, ніж ті, хто слухав рок-музику.
Інакше кажучи, мистецтво допомагає людині бачити нові фарби. До речі, всупереч хибній думці, яка довго панувала, рок-музика позитивно впливає на психіку (не на інтелект!) людини. В Університеті Квінсленда в Австралії провели дослідження, під час якого учасникам ставили провокаційні запитання, здатні їх розлютити. Час від часу учасникам включали пост-панк, хеві-метал та іншу агресивну музику. Виявилося, під час звучання всі 39 учасників експерименту реагували на питання, що дратували їх, спокійніше, ніж без музики.
І, до речі, гормон задоволення дофамін посилено виробляється в будь-якому випадку, коли ми слухаємо ту музику, яка нам подобається. Це було підтверджено підсумками дослідження за участю студентів Університету Макгілла (Канада, Монреаль, Квебек). У цьому випадку студентам дозволили самим вибрати музичний твір, який викликає у них максимум позитивних емоцій. Уточнимо, що для експерименту було відібрано студентів, які мають музичну підготовку щонайменше 8 років, оскільки музично освічені люди реагують на музику гостріше, а методи позитронно-емісійної томографії дають точніший результат.