Як на Глухівщині відтворюють зруйновані пам’ятки архітектури
На Глухівщині оцифрували пошкоджені й знищені пам’ятки архітектури та створили їхні 3D-моделі. Згодом можна буде подивитися онлайн-тури кожної з будівель. Це роблять у межах двох грантових проєктів зі збереження культурної спадщини, які отримав Глухівський національний педагогічний університет імені Довженка. Далі розказуємо, як оцифровують пам’ятки, що роблять у новому освітньо-культурному хабі та як виховують дітей у козацькому клубі Ґарда, пише Цукр.
Минуле — у цифрі. Спадщина — у серці
26 серпня в Сумах відбулася презентація двох проєктів: «Глухівщина крізь століття: цифрова колекція пам’яток історії й архітектури» й «Гетьманська Глухівщина: цифрове відтворення історичних об’єктів і традицій». Над ними почали працювати взимку 2025 року, активна фаза триває з червня.
Над оцифруванням пам’яток працювали архітектори-урбаністи й учасники спільноти «Суми майбутнього» Ігор Титаренко та Юрій Леонець. Вони розказали, що спочатку досліджують бази даних, працюють обʼєктно-просторово, аналізують деталі будівель. Також уявляють, який вигляд могли мати споруди в кольорі, порівнюють із сучасними памʼятками, щоб створити модель максимально наближену до реальності. Далі все це текстурують і виводять у результат.
— Проєкти присвячені дослідженню історичної спадщини Глухова. Наша ціль — моделювати те, що давним-давно втратили, по чому залишилося креслення, зображення, фотографії або є якісь дослідження. Тобто завдяки історичним фотографіям і документам ми можемо це перетворити в 3D за допомогою сучасних програм. Це важливо для того, щоб ми могли зберігати нашу історичну спадщину й пам’ять, бо саме це формує національну свідомість. Спадщина — це наший маркер ідентичності. Він формує наші цінності, мотивацію, світосприйняття, — вважає Юрій.
Усі оцифровані пам’ятки завантажать на сайти, де можна буде переглядати колекцію моделей і 3D-тури. За ними організовуватимуть онлайн-екскурсії. У майбутньому проєкти хочуть розвивати в туристичній VR-реальності, або навіть в ігровій.
3D-моделі пам’яток на Глухівщині
У рамках першого проєкту планують створити 3D-моделі 11 пам’яток на Глухівщині, зокрема шести зруйнованих споруд за старовинними світлинами. Серед них:
- Трьох-Анастасіївська церква;
- Спасо-Преображенська церква;
- Будівлі гуманітарно-просвітницького комплексу;
- Анастасіївська каплиця;
- Трьох-Святительська церква;
- Дзвіниця Спасо-Преображенської церкви;
- Комплекс будівель монастиря в селі Гамаліївка.
Частину пам’яток уже оцифрували. Архітектор Юрій ділиться, що з деякими зруйнованими спорудами виникають проблеми. Можуть бути лише дальні плани фото, через що складно розгледіти архітектурні елементи. Так було з Дзвіницею Спасо-Преображенської церкви. Тому деякі моменти архітектори збирали за аналогами.
«Гетьманська Глухівщина» — це проєкт, в якому увічнюють спадщину Глухова в цифровому форматі. Команда оживлює гетьманські традиції й забезпечує вільний доступ до всіх матеріалів на своєму сайті. У рамках проєкту хочуть оцифрувати дев’ять об’єктів, шість із них — втрачені. Серед пам’яток:
- Миколаївська церква;
- Київська брама Глухівських міських укріплень;
- Церква Священномученика Харлампія Гамаліївського монастиря;
- Анастасіївська гетьманська церква;
- Троїцький собор;
- Дзвіниця Троїцького собору;
- Радний майдан;
- Михайлівська церква;
- Палац Розумовського.
Архітектор Юрій Леонець розказав про Палац Розумовських, який не зберігся. Його збудували в 1751 році, а в 1784-му він згорів. З ним теж були проблеми при проєктуванні, оскільки від нього залишилося тільки креслення.
— Креслення дуже неточне, бо навіть розмірна лінійка не збігається з реальністю. Тобто людина виходить дуже велика як для цього палацу. Однак при його дослідженні виявили цікавий зв’язок. Я думав, де в Україні збереглися палаци, схожі на цей. А це Маріїнський палац. Саме з нього можна було взяти дуже багато елементів, тому що ці два об’єкти побудували з проміжком у рік. Палац Розумовського проєктували за стилем Маріїнського, тобто його стиль брали за аналог. Такі зв’язки допомагають відновлювати те, чого вже не можемо побачити, від чого не залишилося ні фотографій, ні зображень, нічого, — пояснив Юрій.
Виховувати дітей через козацьку спадщину
На презентації також розказали, що в Глухові створили освітньо-культурний хаб. Тут проводять різні заходи, майстеркласи для дітей, творчі зустрічі. А після завершення проєкту «Гетьманська Глухівщина» тут планують зробити виставку.
Окрім цього, у місті з’явився козацький клуб «Ґарда», де відроджують традиції, зокрема навчають володіння різними видами зброї козаків. Зокрема, планують провести історичну реконструкцію обрання в Глухові гетьманом Лівобережжя Кирила Розумовського. Це буде своєрідна вистава.
Учитель і керівник клубу «Ґарда» Роман Дзекелев розказав, що має кілька муляжів вогнепальної зброї козацьких часів 17-18 століття. Він їх показує дітям, а вони пробують зарядити й зімітувати постріл. Також Роман має шаблі й традиційний лук, які використовуються під час майстеркласів. На гурток ходять діти віком від шести років.
— Ми практикуємо заняття не лише з бойових технік, ми виховуємо дітей такому здоровому способу життя. Однією метою є навчання народних ігор. Вони здавна були заряджені для того, щоб у дітях розвивати спритність і швидкість. Особливо сьогодні це актуально в умовах масового використання різних гаджетів, дистанційного навчання. Тому дуже важливо сьогодні цю активну діяльність запроваджувати. Тим більше в нас є ігри для будь-якого віку дітей, усі можуть брати в цьому участь, — сказав Роман.
Глухів — це частина історії Сумщини, яка формувала ідентичність усього регіону. Багато пам’яток Глухівщини були знищені ще в радянські часи або постраждали від сучасної війни. Тому їх цифрове відтворення допомагає зберегти спадщину для майбутніх поколінь сумчан. Крім того, такі проєкти можуть стати основою для розвитку туризму на Сумщині, коли закінчиться війна — віртуальні екскурсії зможуть привабити людей до реального відвідування регіону.