Як на Сумщині раніше святкували Благовіщення?

Сьогодні, 7 квітня, відзначається Благовістя (за календарем східного обряду). Хоча це свято й припадає, зазвичай, на час Великого посту, на Поліссі молодь водила весняні «карагоди», співали пісні, а загалом це свято сприймали як «уривок від Великодня». Упродовж Великого посту співати дозволялося лише на Благовіщення і Вербну неділю. Вірили, що в інші дні селом ходять відьми, а тому вечорами всі лишалися вдома. На Благовіщення водили й кривий танець. Трьох дітей садовили по колу так, щоб утворився трикутник, а жінки, взявшися за хусточки, ходили поміж ними, утворюючи три вісімки.

За повір’ям, цього дня не можна працювати і навіть птахи не в’ють собі гнізд. На Кролевеччині вважали, що тому, хто працює на Благовіщення, «не буде щастя цілий вік». Особливо застерігали від роботи вагітних жінок, бо дитина могла народитися із вадами. Мешканці с. Дубовичів стежили за погодою: яка на Благовістя, така буде і на Великдень. А ще господарі вважали, що благовісні яйця не можна підкладати під квочку, адже з них не виведуться здорові курчата [2]. Цього року Благовістя збігається із серединою Великого посту – Середохрестям, Хрестям, Середопістям. Про особливості цього дня ми розповімо згодом.

Відділ нематеріальної культурної спадщини Сумського центру культури