Як почуваються жінка та її 6-річний син, які травмувались внаслідок удару безпілотника в Сумах

“Шум автомобіля тепер сприймаємо за звук «шахеда»“, — розповідає жителька Сум Катерина Бєломар. 20 липня вона разом із 6-річним сином та сусідською дівчинкою були на одному з дитячих майданчиків. У той час за декілька метрів від них вибухнув безпілотник. Жінка зазнала уламкового поранення, її син Йозеф теж травмувався. Суспільне дізналося про те, як це було і як вони почуваються нині.

“Коли він летів туди (показує) і не впав, то він полетів далі, розвернувся, знов туди, розвернувся і потім вже тут гепнувся”, — так шестирічний Йозеф Бєломар згадує про удар російського безпілотника у сквері поблизу дитячого майданчика напередодні.

Звідти до вирви, що утворилась внаслідок вибуху, менш як тридцять метрів. У момент влучання, розповідає мама хлопчика Катерина Бєломар, вона, син та сусідська дівчинка були біля дерева. Коли безпілотник пролетів над ними вперше, жінка згадує, покликала дітей до себе: “Я попросила дітей погратися біля дерева. Навіть не можу пояснити, чому я так вчинила. Можливо, якісь згадалися навички з тренінгів. Пояснила їм, що якщо вибух, треба закрити вушка, відкрити рота і лягти на землю. Через деякий час був дуже гучний звук, не подібно на те, як «шахед» знижається, воно дуже ревіло. І виключно, що я пам’ятаю, що я могла зробити, це я накрила дітей за деревом собою”.

Катерина каже, що сталося все дуже швидко і в перші миті не могла повірити в реальність того, що відбувається. Жінка додає, що зазвичай на цьому майданчику грається багато дітей, але після першого прольоту безпілотника, більшість розійшлися по домівках. Залишилися лише вони й ще один чоловік із дівчинкою.

“Ми підбігли до дівчинки після того, вона з татом теж була. Посадила дітей пообніматися, тому що, думаю, можливо, їм стане легше, спокійніше. Вони втрьох пообнімалися. Приїхав тато дівчинки сусідської, забрав її, а ми пішли до лікарні, бо у малого дуже болів живіт”, — розповідає жінка.

“Воно вибуховою хвилею здається так жахнуло. Маму трохи штовхнуло, мене прибило об дерево і бік заболів”, — згадує Йозеф.

Лише в лікарні, поки хірург оглядав її сина, жінка зрозуміла що також має поранення: “Відчувала біль, але я не могла подумати, що в мене там поранення якесь. Я подумала, що вибухова хвиля просто мене штурхнула і все. Потім дочекалася вже, що рентген зробили. Під час того, поки ми там були, ще на руці виявилося поранення, я його теж не відчувала. Оглянули, обробили рани, сказали, що осколок швидше за все вийшов, поки ми, можливо, йшли, тому, в принципі, відпустили додому під нагляд сімейного лікаря”.

І в Катерини, і в її сина внаслідок вибуху була гостра реакція на стрес. Нині, каже жінка, ще не оговтались від пережитого: “Чесно кажучи, не можу прийти до тями, відчуття, ніби це не зі мною. Як пам’ять не хоче сприймати цю інформацію, відновлювати її, але потроху якось…”.

Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ

Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ