Як працює волонтерський осередок у Кириківській громаді
У одному з сіл Кириківської громади Охтирського району, яке просять не називати з міркувань безпеки, півтора року діє волонтерський осередок. Тут готують їжу, виготовляють сухі душі, а ще, забезпечують бійців теплими шкарпетками і медикаментами та збирають на тепловізори.
Волонтерська спільнота працює, фактично, без вихідних. Чим ще допомагають військовослужбовцям та хто підтримує волонтерів — розповіли кореспондентам Суспільного.
Світлана Сидоренко наразі в декретній відпустці, готує захисникам на передову чергову партію сухих душів. Жінка каже: з десяти метрів поролону виходить 200 засобів гігієни. За півтора року виготовили майже тисячу таких душів.
“Береться поролон, ми його розрізаємо. Просочуємо його рідким милом і висушуємо. Потім беремо його отак згортаємо, беремо зіп-пакет. Тоді ми беремо серветки. До комплекту також ми додаємо вушні палички і крем”, — розповіла жінка.
Ірина Кузьменко має інше завдання — виготовляє для воїнів багаторазові грілки з сухої суміші ацетату.
“Ми беремо суху суміш. Потім на 1 кілограм додаємо 100 грамів води, кип’ятимо, заливаємо сюди, воно захолоняє і зараз воно холодне, а коли працює, воно гаряче і вони гріються. Їх можна і до взуття і в кишеню воно тепло. Гріє до 2-х годин, буває і більше гріє. Ми стараємось для них, заради них. Щоб їм було тепліше”, — повідомила Ірина Кузьменко.
Надія Гнєтко кладе в кожну посилку гостинці бійцям. Жінка пояснює, готують смакоту з любов’ю, щоб воїни не забули смаку домашніх страв.
“Мед крутимо, он лимони підготували, імбир почистимо. І вітамінні суміші-мед, лимончик, імбир. Не гірше ніж аптечне терафлю. Сальце стоїть з часничком, теж дівчата передали. Це сьогодні я формуватиму посилку. Висушити моркву чи картоплю —це 12-15 годин треба щоб сушка висушила. А з однієї сушки вийде 20-25 порцій. Це я зранку ставила порцію першу. Все і вони працюють помічниці”, — повідомила жінка.
Пані Надія каже, волонтери докладають максимум зусиль, адже розуміють, як важко воїнам на передовій.
“Щоб зробити 20-30 порцій супу, треба висушити до 5-6 кілограмів картоплі і моркви. Це все ж треба почистити, посмажити. Крупи також — гречку, рис, горох. Повністю все сушиться, заливається кип’ятком. За смаком ми додаємо приправки.15-20 хвилин-це якщо прямо кип’яток, але вони говорять, за можливості, якщо проварити їх, це просто домашнє, як з дому, як з кастрюльки мама насипала”, — говорить Надія.
У волонтерському осередку для всіх охочих роботи вистачає, говорить пані Надія, додає, закрити запити захисників намагаються якнайшвидше: “Закупляємо все, що треба —рукавиці, утеплювачі, будь-що. Збирали і на тепловізори. Звертаються за будь-чим і ми не відмовляємо. Звертаємось до односельців, друзів, рідних. Дякуємо всім, вони підтримують”.
П’ятирічний син пані Надії Роман-один з наймолодших волонтерів у спільноті. Хлопчик говорить, завжди допомагає мамі у волонтерській справі. “Пігулки допомагаю фасувати, супи фасувати”, — розповів Роман.
За словами Надії Гнєтко, волонтерський осередок організували півтора року тому. Жінка каже, за цей час військові стали їй як рідні.
“Я пам’ятаю кожне обличчя, яке мені прислали на фото. Я їх всі зберігаю, за всі півтора року кожен звіт маю і маю надію, що по закінченню війни кожен з них, як не особисто, то хоч плюсик, та пришле мені. Ми їх завжди чекаємо і за кожного, як за свого”, — поділилася жінка.
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ