“Вони можуть літати вночі, й вдень, і зранку”: нічне чергування зенітників 117 окремої бригади ТрО
“Якщо “шахеди” не прилетіли вночі, то це не значить, що атаки не буде, вони можуть атакувати й вночі, і вдень і зранку”, – так говорить про захист неба над Сумщиною командир екіпажу зенітного розрахунку 117 окремої механізованої бригади ТрО Сергій на псевдо “Шкипер”. Кореспонденти Суспільного побували на нічному чергуванні зенітного розрахунку.
Екіпаж зенітного розрахунку 117 окремої механізованої бригади ТрО заступає на нічне чергування. Командир зенітників Сергій, на псевдо “Шкипер”, говорить, що екіпаж до виконання бойових завдань готовий: “У нас є два навідники, які працюють з системами спостереження. Ми фактично зібрали людей, які ті задачі, які існують у реальності вирішують самі, ні до кого звертатись не потрібно. Якщо проблема зі зв’язком я вирішую, якщо проблема з машиною, он є дві людини, які ці питання вирішують”.
Сергій – сум’янин, має дружину і сина. Каже, перший день повномасштабного вторгнення пам`ятає в деталях: “Перше сказав: “Збираємося, їдемо”. Секунди 4 пауза і дружина така питає, а де мій СКС. Вся сім’я тут, ніхто нікуди не поїхав, ні з першого дня, ні потім, а згодом ще батьки приїхали з-за кордону. Тому питання оборони міста не стоїть, в якості якогось питання. Є отак і все — крапка. Тут маємо бути ми, все”.
Військовослужбовець В’ячеслав долучився до оборони міста з перших днів повномасштабної. За його словами, збивають російські безпілотники трофейним танковим кулеметом “Корд”, який має калібр 12,7 мм. Додає, зброя пробиває 20 міліметрові броню: “Вони відрізняються довжиною ствола і подачею лєнти. У нього політ кулі 6 км, по прямій 2 км, його називають снайперський кулемет, тому, що дуже точно б’є. А в повітрі, в небо він ефективно – 1,5 км, у нас “шахеди” летять останнім часом 1,2”.
Кулеметник Віталій розповідає, з початку повномасштабного вторгнення з молодшим братом і товаришами волонтерив, возив людям по селах хліб. У війську став зенітником і добре пам’ятає своє перше чергування та знайомство з кулеметом: “Освоїв його, поки хлопці, які мали все розповісти приїхали, я його вже зібрав, зарядив. Коли вони приїхали, я говорю: “Ану подивіться, все правильно ?”. Я його ніколи в житті не бачив, вони прийшли подивились, сказали, що все вірно. І ми залишились на першу зміну, але не на цій позиції, у нас було інша”.
У їхньому екіпажі всі взаємозамінні, додає боєць.
“У нас немає такого, що один на кулеметі, один на тому, у нас взаємозамінні всі люди, і водії всі, і кулеметники всі, і навідники всі”, – пояснює Віталій.
“Куди на Полтаву, знову через Терни пішов. Та, навряд. Засічки пішли, пацани, вони під Недригайловом. Обережніше”, – говорять військовослужбовці, коли відстежують курс “шахеда”.
“Вмикаємо і спочатку ми акустично чуємо звідки, там попередили, наприклад — зліва, нас там попередили, який азимут, курс, туди наводимся, одним оком, шукаємо ціль, як знаходимо, її видно тут в окуляр, і вже коли я її зафіксував, руками вхопився кріпко, не теліпається нічого, навівся на ціль, вмикається лазар”, – пояснює військовослужбовець Андрій.
Андрій в екіпажі працює з тепловізором, показує прилад, який говорить допомагає у полюванні на російські безпілотники: “Одразу його піймав, навіть, якщо втратив, за хмарою, чи за деревом, ти перемістився і ти вже розумієш. Його легше ловити, все спіймав, навівся. Все, хто з прожектором з ліхтарем туди б’є і все”.
Олексій воює з початку повномасштабної війни. Розповідає, спочатку ніс служб у складі роти Суми, потім в добровольчому формуванні, а зараз уклав контракт з ЗСУ. В екіпажі обіймає посаду прожекториста, говорить, що нині прожектор це його зброя.
“Трошки модернізували. Тут був такий шнурок, було незручно, акумулятор там, кнопка тут, дві руки зайнято, тому переробили. Це звичайний акумулятор від електроінструмента, переробили кріплення, поставили додаткову кнопку. Також збільшили лінзу, зробили фокусування, і більш потужний діод. Коли попадає в промінь “Гербера”, вони білі, пінопластові, то він аж сіяє. Хтозна, сьогодні побачимо, не побачимо, але все може бути. Якщо він впіймається в промінь ліхтаря, то я його доволі щільно веду, і стріляти по зрячий цілі, це набагато зручніше”, – каже військовий Олексій.
Тієї ночі, через сектор, за який відповідав зенітний розрахунок Сергія “Шкипера” жодна ціль не пролетіла.
“Вони можуть літати вночі, й вдень, і зранку, коли ми фактично вже відпрацювали, бачимо чисте небо, а потім фіксуємо їх цілу низку. Це може бути в будь-який момент, тому готовність №1 завжди”, – додає командир екіпажу Сергій.
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ