Як росіяни просувалися на Сумському напрямку взимку та чи є ризик, що ситуація загостриться?
У грудні 2025 року, відколи ми опублікували огляд ситуації на Сумщині, росіяни просунулися одразу у кількох точках. На мапі DeepState з’явилася й нова «червона зона» — на Краснопільщині. Загальна ж площа окупованих територій збільшилася на 52 км2. До того ж у тилу області посилилася активність FPV-дронів: їх зокрема почали носити на собі БпЛА-матки. Пояснюємо, що відбувається в прикордонних громадах та чи вплинуть потепління на застосування ворожих безпілотників у Сумах.
Що відомо про просування росіян на Сумщині взимку?
У грудні 216, 78 квадратних кілометрів Сумської області перебували в «червоній зоні» на мапах DeepState, ще майже 45 км2 — у «сірій». Ситуація залишалася стабільною, хоч росіяни не полишали спроб штурмувати позиції. Утім наприкінці місяця з’являлися новини, що ворог намагався прорватися поблизу Грабовського Краснопільської громади. Звідти 20 грудня російська армія вивезла до РФ понад 50 цивільних. Невдовзі, за інформацією DeepState, населений пункт перейшов під контроль Росії.
Армія РФ продовжувала просуватися поблизу Юнаківки, писали в DeepState. Відстань від окупованих територій поблизу селища до Сум на мапі центру зменшилася приблизно на квадратний кілометр. В Інституті вивчення війни (далі — ISW) писали, що ворог атакував поблизу Андріївки та Олексіївки, Грабовського та Високого і рухався у напрямку Рясного та на південь від Яблунівки. Ще, за даними DeepState, ворог просунувся поблизу Кіндратівки та Новомиколаївки.
У січні, повідомляли в аналітичному центрі, ворог просунувся в районі Яблунівки та Високого. Також — збільшив «сіру зону» в районі села Комарівка Есманської громади. Тут пробував закріпитися й дестабілізувати обстановку вздовж державного кордону. Наприкінці місяця в «сірій зоні» на мапі DeepState опинилося й село Покровка Краснопільської громади.
У лютому «червона» зона Сумщини на мапі DeepState продовжувала збільшуватися. На початку місяця загальна кількість окупованих територій становила 255 км2, на 25 лютого — майже 269 км2, це 15 населених пунктів. «Червоними» позначені ділянки на півночі в напрямку Хотіні, Юнаківки та Писарівки, відтинок у бік Олександрії, що на Миропільщині, та село Грабовське. В районі цього населеного пункту ворог і далі продовжив просуватися. З’явилася також маленька червона ділянка на південний схід від Миропілля.
22 лютого на мапі аналітичного центру окупованим позначили й село Покровка Краснопільської громади. Проте, як повідомляло Суспільне, Угруповання об’єднаних сил окупацію заперечує За даними Віктора Трегубова, начальника відділу комунікацій УОС, на околиці села тривали бої, а «про присутність російської армії в населеному пункті не йшлося».
«Сіра» ділянка на початку місяця складала приблизно 59 км2, 25 лютого її розмір — 62,3 км2. Зокрема зросла зона проникнення в районі Покровки, проте у зведеннях Генштабу цього не вказують. Також, за даними ISW, ворог атакував поблизу Рижівки, що на північному заході від Сум.
Чи коментувало ситуацію угруповання військ «Курськ»? Протягом останніх двох місяців на сторінці угруповання у Facebook повідомляли, що ситуація залишається контрольованою. Дописів, що спростовують чи підтверджують просування, не знайшли. Проте є повідомлення, що в окремі дні противник нібито не проводив штурмових дій, натомість застосовував на Сумщині авіацію, артилерію й БпЛА.
На Краснопільщині з’явилася червона зона
Наприкінці грудня росіяни зайшли в Грабовське й примусово вивезли звідти понад 50 цивільних. Більшість із них — літнього віку. Активності в цьому регіоні ISW не спостерігав із кінця літа 2025 року, коли відбувалися бої за Демидівку Білгородської області РФ.
Сили оборони України відійшли з кількох позицій у районі населеного пункту, повідомляли в УП, проте угруповання Об’єднаних сил стверджувало, що на території ще тривали бої. Саме ж село, за даними DeepState, ще кілька днів потому перебувало в «сірій зоні». Водночас на мапах ISW «жовта зона» довкола Грабовського — територія, яку росіяни заявляють, що контролюють — зменшувалася.
Про те, що росіяни контролюють Грабовське, у центрі повідомили 23 грудня. Відтоді в їхньому Telegram-каналі періодично публікували інформацію, що росіяни й далі просуваються в районі села. Останнє повідомлення про це з’явилося 6 лютого. Зараз 22,3 км2 цієї території на мапі проєкту позначені окупованими, а зона проникнення тягнеться на 10,48 км2.
Чи є загроза наступу та обстрілів з боку Краснопільщини? Відстань від Сум до Грабовського — приблизно 50 кілометрів, тобто в половину більше, ніж до ключових локацій, де рухається армія РФ, зокрема Юнаківки. Саме ж Грабовське — маленьке, й будинків, які б росіяни могли використовувати як укріплення, в ньому небагато. Тобто ховати піхоту, операторів БпЛА чи боєприпаси там ворог не може, каже військовий експерт Павло Нарожний. Використовувати населений пункт, як базу, з якої можна було б запускати безпілотники, — теж.
До того ж на Краснопільщині, пояснює Павло, немає лісів. Замість них — «суцільні поля». Якщо ж ворог просунеться далі на цій території, йому потрібно буде оточити або окупувати Краснопілля, проте, каже, в цій локації вони й зупиняться.
— Схожу ситуацію зараз спостерігаємо в Покровську чи Мирнограді. Росіяни намагаються його взяти, але «в’язнуть» там на пів року чи на рік, — вважає експерт. Тому не думаю, що «червона» зона на Краснопільщині чимось загрожує безпеці міста: подавати техніку або ж заходити в Суми для них — нелогічно та незручно.
«Ми отримаємо друге Серебрянське лісництво на Сумщині»
Цієї зими активність росіян на Сумському напрямку дійсно зросла, й кількість штурмових спроб більша, ніж у попередній період. Так вважає Alex, військовослужбовець самохідної артилерійської батареї «ARES» 35-го Сумського полку НГУ. Проте на Сумщині росіяни не проводять масштабних наступальних операцій, а системно тиснуть маленькими групами. Особливо, каже Alex, активізуються, коли погода погана й українські розвідувальні БпЛА не можуть контролювати сектор.
Попри це просунутися ворогу вдалося «зовсім трошки», вважає Павло Нарожний. Але росіяни тримали «доволі серйозний» темп.
— За останні три місяці максимальна кількість боєзіткнень на добу сягала 10-12 — стандартно для Північно-Слобожанського (Сумського — ред.) напрямку. Але невідомо, скільки з них були наступальними діями росіян, і скільки — контрнаступальними українців. Обережно можна сказати, що останніх було 10 відсотків, — пояснює Павло. У порівнянні ж з іншими напрямками, як-от на Донеччині чи в Гуляйполі, успіхи росіян на Сумщині — мікроскопічні.
Просування росіян у Сумській області — тактичне, й не свідчить про те, що ворог може захопити місто, вважає Alex. Проте ситуація «все одно залишається напруженою. Ризики, що вона загостриться, залежать від концентрації сил та ресурсів противника».
Ключовою для росіян залишається ділянка між селами Олексіївка-Яблунівка-Юнаківка, яку вони, за повідомленнями УП, захопили. З цього боку в них є одразу три «гілки», вздовж яких тягнуться до Хотіні, Писарівки та Нової Січі. До того ж, за даними УП, росіяни й досі тягнуться до лісу.
— Перенесення війни з сіл, де нині українська армія тримає оборону, в ліс означатиме суттєве ускладнення для нас. Бойові дії з рівнинної місцевості перейдуть у густий ліс із глибокими ярами. По суті, ми отримаємо друге Серебрянське лісництво. Вибивати противника з величезної «зеленки», що маскує все — від пересувань до бліндажів — буде дуже важко, — пояснює УП розвідник однієї з бригад, що працюють на Сумщині з початку Курської операції.
Крім того, на північ від Юнаківки протікає річка Локня, вздовж якої тягнеться «посадка». Це розгалужена лінія українських фортифікацій, замаскованих рослинністю, що росте навколо позицій. Її ворог і досі використовує для пересування.
Чи вплине потепління на активність дронів на Сумщині?
Цієї зими все частіше повідомляли й про активність FPV-дронів. Зокрема в лютому росіяни запустили над Сумами БпЛА «Герберу»-матку, здатну їх переносити. Раніше ми пояснювали, як вона влаштована та що робити, коли чуєте в небі характерний звук «газонокосарки» в небі, який вона видає.
Зокрема це пов’язано з тим, що просування росіян на Сумщині взимку дало можливість висунути вперед позиції FPV-операторів. Так пишуть у Telegram-каналі RDS-простір, який, за даними Суспільного, веде військовослужбовець Єгерь 117 бригади ТрО.
У холодну пору батареї на дронах сідають швидше. Коли ж потеплішає й батарей вистачатиме на довший час, FPV-дрони, які «кошмарять» довколишні села, можуть літати активніше, пояснюють у каналі.
Павло Нарожний водночас вважає, що запуск безпілотників не пов’язаний із просуванням росіян, але може впливати на активність ударних дронів без «підвозу». Військовослужбовець Alex додає: збільшення FPV у місті не означає прорив або різке погіршення ситуації. Це зазвичай свідчить про те, що противник «намагається розширити зону впливу та тиску».
Пересуватися ж на техніці росіянам на початку весни буде важче, додає військовий експерт Павло Нарожний. Це, пояснює, одна з причин, чому артилерійських обстрілів стало менше.
— Минулого року в середньому їх було до 5 200 на добу. Зараз — 2 500. Чому так відбувається? Щоб запустити артилерію, потрібно насамперед підвезти великі об’ємні боєприпаси. Майже завжди це доводиться робити по бездоріжжю. Уявімо, як це — їхати КрАЗом чи джипом такою дорогою, як зараз, і при цьому везти на собі тонну боєприпасів. Тому найближчого місяця росіянам буде важче підвозити особовий склад, їжу та проводити ротації.
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ