Як розвивають ягідництво на Сумщині
Лохина, смородина, полуниця та малина. Це не повний перелік ягідних культур, які вирощують на п’яти гектарах у сімейному господарстві в селі Хмелів Роменського району. Зібраний врожай ягід відвозять до обласного центру на заморозку.
Так про свій десятирічний досвід у ягідництві розповідає начальниця структурного підрозділу дільниці Леся Притика. Жінка каже, врожай збирають з травня до пізньої осені, а робота на дільницях є і взимку: “Узимку ми обрізаємо смородину, лохину, дерева плодові-яблуні, черешні обрізаємо взимку. Наш робочий день триває 9 годин. З пів на 8 до пів на 6 вечора. Обідня перерва 1 година триває”.
“Важко працювати з ягодами, тому, що це погодні умови, вітер, дощ, сонце, мороз. Треба любити цю роботу, щоб тут працювати”, — говорить Леся Притика, керівниця підрозділу.
На постійній основі у ягідному господарстві працює десятеро людей. Серед них — тракторист Олег Васильєв. Хлопець каже: після навчання в училищі, прийшов працювати до господарства: “Наразі змотуємо агроволокно на кавунах: і дискували, й боронували, і фрезували”.
Четвертий рік працює у ягідному господарстві Світлана Боровик. Нині, говорить, завершується сезон полуниці: “Оце вже ми останню вибираємо, а тоді дамо їй перепочинку. І далі вона у нас буде плодити, родить. Усе робимо — і збираємо, і рвемо, і саджаємо”.
За 12 років полуничного бізнесу, площа, на якій вирощують першу ягоду, змінювалась, розповідає голова сімейного господарства Дмитро Самофалов. Із семи гектарів полуниці нині залишився один, пояснює чоловік.
“Суниці у нас було 7 гектарів, смородини 12 гектарів, ожини-до гектара, малини там 2 гектари. А зараз змушені в реальних таких умовах скорочуватись: лохини в нас 1 гектар, смородину взагалі ліквідували, малини, тримаємось з усіх сил, як тільки можемо на 2 гектари. Плануємо перейти до створення кооперативу, щоб заморожувати, сформувати експертну стратегію залучати місцеве населення, щоб можна було формувати партії і відправляти на експорт”.
В обробітку господарства нині 20 гектарів землі, розповідає фермер. Одна із найбільших проблем, з якою він стикається, — нестача кадрів.
“У зв’язку з тим, що ягідний конвеєр відходить в сторону, бо в нас дефіцит трудових ресурсів, тому ми зерновими культурами заміщаємо. Це традиційні: пшениця, соняшник. Додатково висіваємо цукрову кукурудзу, кавуни, диню. Щоб змінити культуру і на ринок виходити з пропозицією пакетною. Якщо багато культур, хоч вони і чергуються, але хвилі трудових навантажень перегукуються між собою. Іноді нестача трудових ресурсів спричиняє те, що ми частину продукції викидаємо”, — додає Дмитро Самофалов.
Господар ділиться: у планах побудувати фруктосховище та морозильні камери, щоб зберігати продукцію, а потім її реалізовувати.
За словами директора департаменту агропромислового розвитку Сумської облдержадміністрації Олександра Маслака, вирощуванням плодово-ягідних культур на Сумщині займається близько двох десятків господарств.
Читайте нас також у ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ