Як виживають пасічники на прикордонні Сумщини в умовах повномасштабного вторгнення
На Сумщині налічується понад 99 тисяч бджолосімей. За словами директора департаменту агропромислового розвитку Сумської ОВА Олександра Маслака, через повномасштабне вторгнення умови для бджолярства суттєво ускладнилися: прибутки впали, витрати зросли, а додатковими викликами стали обстріли, пестициди та потреба постійного догляду за пасіками. Як працюють пасічники на прикордонні – пише Суспільне.
“Мед кристалізується і бджоли вологу забирають, а кристали залишаються. І щоб вони розчинились, треба побризкати, я цей розчин чаєм називаю”, – розказує 75-річний пасічник із прикордоння Олексій Солодовник.
Чоловік займається бджільництвом близько 30 років. На своїй пасіці відбирає рамки й обробляє їх спеціальним розчином, який жартома називає “чаєм для бджіл”.
“Заварена на травах вода. І оце ж поливаю тепер і воно розчиняється. Оце отакий закристалізований”, – пояснює пасічник.
До повномасштабного вторгнення пан Олексій вивозив вулики до полів із квітучими культурами. Тоді, говорить, меду було більше – з одного вулика вдавалося отримати до 40 кілограмів. Тепер усе інакше.
“Сюди я раз чи два на тиждень навідуюсь. Це наразі обстрілів не чути, а так, аж хата тремтить. І дуже багато “прильотів” вже було. Коли в поле виїжджав, були такі часи, тоді було дуже гарно. Приблизно з вулика 30-40 кілограмів. Пасічники розчаровані, кидають. Вишня й черешня коштують 150 гривень, а мед – 60-70 гривень за кілограм. Це вже, хто по інерції займається, а нових, я думаю, вже не буде”, – говорить чоловік.
“Українська Степова. Місцева виходить – гарна на медозбір, розвиток хороший. Для мене бджільництво – це цікавість і азарт”, – каже пан Олексій.
За словами директора департаменту агропромислового розвитку Сумської ОВА Олександра Маслака, нині в області залишилося понад 99 тисяч бджолосімей. Торік їх було понад 130 тисяч.
“За результатами діяльності вироблено 2,5 тисячі тонн меду. Це менше в порівнянні з попереднім роком, тоді було понад 130 тисяч бджолосімей і виробництво меду було вдвічі вищим. Тобто в нас і продуктивність знизилася на бджолосім’ю, загальне виробництво і зменшилася кількість бджолосімей. Це пов’язано насамперед з впливом військової агресії РФ на прикордоння Сумщини. Є приклади втрат пасік, їх переміщення, припинення діяльності бджолярів Сумщини”, – пояснює директор Департаменту АПР.
Є й інші виклики: “На Сумщині є випадки отруєння бджіл і це пов’язано з недотриманням вимог, які передбачені чинним законодавством щодо застосування пестицидів сільгоспвиробниками. З іншого боку також і пасічники, які не дотримуються передбачених вимог”.
Пан Олексій ділиться, з дитинства на пасіці, бджолами займався його дід і батько. Каже: попри обстріли та економічні труднощі улюблену справу не покине.
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ