Як волонтери фонду “Крапля до краплі” із Кролевця допомагають військовим
Волонтери фонду “Крапля до краплі” в Кролевці понад два роки щоденно плетуть маскувальні сітки, друкують 3D-вироби й готують пакунки з їжею, спальниками та іншими речами для військових на передовій. Допомагають бійцям на різних напрямках. Про свою роботу волонтери розповіли кореспондентам Суспільного.
Віра Шприндель до початку повномасштабної війни займалася домашнім побутом, нині її волонтерська команда налічує пʼять людей. Жінка згадує: “Спочатку до нас було звернення для збору на одну бригаду, потім до нас пішло звернення від іншої бригади. Треба було замаскувати позиції, ніхто не міг їм допомогти з волонтерів, і треба було це надати дуже швидко. Тому ми прийшли, приєдналися сюди, спочатку тут дівчатка з ткацького музею виплітали сітки. Ми попросили, вони нас трішки підучили. І так ми розпочали свою діяльність. Перша наша сіточка чималих розмірів поїхала на Харківський напрямок для третьої штурмової бригади”.
Плетіння сіток займає кілька годин в день, — говорить волонтерка. Працюють удвох або невеликими командами. За день можуть зробити до чотирьох великих сіток. Щомісяця волонтери виготовляють їх понад кілометр. Долучаються до волонтерської справи і переселенці.
“Вони не лише із сітками нам допомагають, вони в’яжуть шкарпеточки. Ну і, звісно, працюють на городі. З городу привозять продукти, щоб ми відправили хлопчикам, щоб у них і ножки були тепленькі, і живіт ситенький”, — розповідає волонтерка.
Окрім сіток, передають на фронт каші швидкого приготування, спальники, продукти, павербанки та інші необхідні бійцям речі. А діти Кролевецької гімназії №1 роблять долоньки з побажаннями для захисників та виготовляють обереги — ляльки-мотанки.
“Минулого року сталося так, що попросили нас хлопчики зробити їм запит, ми, звісно, виконали, вони щойно встигли натягнути сітку, коли по них почали летіти FPV. Потім вони мені скидають відео, я, звісно, зраділа, хотілося навіть плакати, коли наші сітки зловили в FPV-шки, не дали їм вдаритися, не дали їм підірватися і хлопчики лишилися живими”, — згадує волонтерка.
Також волонтери друкують на 3D-принтерах, збирають і передають на фронт спеціальні захоплювачі для дронів. Таких виробів уже відправили більше сотні, розповів волонтер Сергій Макаренко: “Такі речі ми називаємо захват, лапа або краб. Це все зроблено на 3D-принтері. Це такий захват, щоб забирати дрона. Якщо десь хлопці загубили дрон, він упав, десь на мінному полі, але його не можна забрати, вони беруть інший, більш вантажний дрон, долітають до нього, отак хоп — і забирають його додому. Тобто ніхто не ризикує життям, можна забирати дрони, їх зберігати і далі відновлювати, далі працювати. Оці речі також ми робимо на 3D-принтері. Це заряджувачі для магазинів, щоб не пальцем заряджати”.
Зв’язок із військовими, каже волонтер, підтримують постійно. Виготовлені вироби відправляють по всій лінії фронту.
У волонтерів є й своя кімната пам’яті. Тут зберігають прапори, подарунки, шеврони, листи. Частина з них — від тих, хто вже не повернеться з війни, ділиться волонтерка Віра Шприндель.
Попри щоденні клопоти, розповідає пані Віра, підтримують зв’язок із волонтерами з усіх куточків країни. І мріють одного дня зібратися разом, аби відсвяткувати спільну перемогу.
“Найважче тоді, коли ми сидимо і думаємо, що у нас не вистачає коштів на якісь матеріали, а перед нами стоїть дуже велика кількість запитів, і нам якомога більше треба їх виконати й підтримати хлопців. А найтепліше — це, звісно, коли ми отримуємо звіт від хлопчиків, що вони отримали, вони щасливі, вони замасковані, вони ситі”.
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ