Які традиції розпису писанок збереглися на Сумщині?
Відомі етнографи минувшини свого часу описували інструменти для написання писанок. Тим дивовижніше, що у ХХІ столітті в селі Уланове на Глухівщині досі виготовляють такі “кісточки” у давній спосіб, що зберігся через міжпоколінну передачу.
«Для вкривання воском використовують дуже примітивний інструмент, що складається з невеличкої палички, в розщеплений кінець якої вставлена маленька трубочка, скручена із шматочка бляхи або тонкої листової міді. Цю трубочку майстриня занурює в маленький горщик із розтопленим воском і потім «пише» нею по яйцю» (Федір Вовк, 1916).
«Единственным орудием при раскрасске яиц служит тонкая жестяная трубочка около сантиметра длиною, укрепленная нитками в разщеплине одного конца небольшой палочки. Трубочки изготовляются самими мастерицами из кусочков тонкой жести, которую для образования трубочки загибают на иголке. Кисточки употребляются разных калибров, смотря по тому, какой толщины требуются линии в рисунке писанки» (Микола Сумцов, 1891).
«Кисточка эта приготовляется следующим образом: берут из веника березовый прутик, очищают его от коры и с одного краю немного раскалывают. Берут еще кусочек тонкой жестяной бляхи в один и до полутора сантиметра длины и полсантиметра ширины и на иголке или спице скатывают его в «рурочку» – трубочку, и эту «рурочку» вкладывают в расколовину прута и перевязывают ее накрест нитками для крепости» (Пелагея Литвинова-Бартош, 1902).
В Улановому так само: для «кі́сточки» беруть паличку зручної довжини й товщини та розщеплюють її з одного кінця. Мідну фольгу накручують на голку, формуючи трубочку (зазвичай майстриня робить кілька писачків із трубочками різних діаметрів). Далі цю трубочку вставляють у розщеплену паличку та закріплюють ниткою. Тонші «кі́сточки» використовують для нанесення ліній орнаменту, а товщі – для зафарбовування частин візерунка.
На світлинах: саморобні писанкарські “кісточки” з села Уланове (2019 р.); уланівські писанки й “кісточки” (2021 р.) Фото В.Гавриленко
Відділ нематеріальної культурної спадщини Сумського центру культури