Яким був початок медозбору на Сумщині

Микола Яровий утримує пасіку у хуторі Діброва Сумського району. Там,біля власного будинку і качає мед. Чоловік займається бджільництвом близько 30 років. На квітучих медоносах живляться пів сотні бджолиних сімей, які пан Микола разом з дружиною Ганною утримує та доглядає. Про перший медозбір, догляд за бджолосім’ями та лікувальну апітерапію Микола Яровий розповів кореспондентам Суспільного.

65-річний пасічник з хутора Діброва Сумського району Микола Яровий перевіряє вулики та демонструє рамки з медовими сотами. Чоловік ділиться, що в них аромати липи, акації та різноманітних квітів.

Чоловік розповідає, що близько 30 років тому придбав будинок, разом з ним його сім’ї дісталась і пасіка. Починали з трьох вуликів, нині мають пів сотні бджолосімей.

Зазвичай до 50 сімей тримаємо влітку. У цьому році сезон був зима гарна була. Весна дуже рання, бджоли гарно розвивались, але в травні вдарили морози і бджолам стало тяжко. Сади не цвіли майже. Потім польові трави постраждали. У нас тут ярок. Воно нагрівається вдень, а вночі приморозки. І приморозок був такий, що залишились ми без фруктів, ягід, винограду. Навіть дуби померзли і ясени померзли. Спека теж вплинула, вони ж не добрали меду з соняшника.

Поряд з пасікою фруктовий сад, на городі господарі сіють квітучі рослини та медоноси для бджіл.

У нас пів городу фацелії. Мед їмо, вулики миємо, рамки чистим. Потроху допомагаємо. Був мороз мінус вісім і померзло. Так ось у нас ясень, наприклад, верхівки його цілі, а внизу все чорне. І акація й липа все було тільки верхівки. Тож це мед вийшов у нас з різнотрав’я.

За словами Миколи Ярового, цього року перший мед качали 2 липня.

Качаємо ми, в основному, відро меду з вулика, бо 2 відра залишається їм на осінь, весну і зиму.

Бджолосім’ї господар цукром не підгодовує, каже, на поживу вони мають власні запаси меду.

Оскільки у нас апітерапія, ми не можемо використовувати цукор, бо він змінює енергетику меду і бджіл тому ми згодували відер 15 меду за весну.

Микола каже, що серед бджіл він відпочиває. Крім того, говорить, медовий аромат та мікровібрації від руху бджіл у будиночках, які створив самотужки, допомагають йому та дружині підтримувати добре здоров’я.

Колись залишили на зиму меду на всіх бджіл. І у нас вижили тільки ті, які можуть зимувати на меду. Потім від них розводили. Тепер, якщо ми завозим якісь породи бджіл, ми беремо неплідних маток вони облітаються з нашими трутами і гарно зимують.

За інформацією директора департаменту агропромислового розвитку Олександра Маслака на Сумщині у сільськогосподарських підприємствах області цього року нараховується 1,0 тисяча бджолосімей. крім того, 6 пасічників мають сертифікати з виробництва органічного меду.

suspilne.media

Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ

Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ