“Якщо я витримаю — я збудую”: як живе власник зруйнованого ракетою будинку у Сумах
Його з дружиною дістали з-під завалів власного будинку після ракетного удару по Сумах 8 вересня. Після поховання дружини Василь Мільченко майже щодня приходить до свого будинку і розбирає завали. Чоловікові вдалося знайти документи та ще кілька вцілілих речей. Як тримається чоловік та які плани на майбутнє розповів нашим кореспондентам.
“Ми були на рівні оцього поверху, ми тут спали. Буквально в цій кімнаті була спальня. Коли це сталося, як розказують чи справді ракета вдарила туди, у той підвал. І потім вона пішла, і потім усі плити у два поверхи. Тут підвал був. Тобто ми спали на плитах і над нами плити. І з усього цього зробила усю кашу. Ну і отут ми кричали”, — згадує власник зруйнованого будинку Василь Мільченко.
В момент удару ракети о 5.30 ранку вони з дружиною спали, згадує чоловік. З-під завалів їх діставали рятувальники. “Ми були отут, оце зараз так, а тоді воно було повне, все було засипане плитами. Вірогідність мого виживання взагалі сказали мінусова і взагалі це щось із невідомого”, — ділиться чоловік.
Дружина чоловіка Катерина померла в лікарні ввечері того ж дня. Після поховання пан Василь зайнявся розбором завалів. Найперше, говорить, рятували документи. З вцілілого – знайшли і кілька тарілок з кухні. “Оце те, що лишилося. Ціле, бо руками його там все виймали. Це буде пам’ять”, — говорить пан Василь.
“Воно пройшло цією гар`ю, ракетним паливом чи що там. Це зараз пройшов дощ, так трошки можна дихати, а то сюди неможливо було зайти, тут такий пил стояв, що це жах”, — розповідає господар.
Підвал свого будинку, говорить пан Василь – завжди вважали з дружиною надійним сховищем, куди на початку повномасштабної війни спускались разом із сусідами, а також дітьми і онуком. Про нього писали і родичам дружини в Росію. “Перед цим вона з ними спілкувалася і коли вони розказували, яка Росія, що так недобре з Росією поводяться, їм сказала, що у нас розбомбили Роменську, у нас розбомбили там, у нас розбомбили Охтирку. У нас вбивають дітей. Ми ховаємось у підвал, ми онука не встигаємо туди-сюди тягати з підвала. Вони видалили те, що вони написали і сказали, що “Ми за вас будемо молитись, храни вас Бог”.
Нині чоловік звертається до різних організацій, аби допомогли з вантажною технікою та надали будівельні вагончики: “Сюди хочемо облаштувати, щоб зайти погрітись і так далі. Як піде дощ сісти чаю попити. Тепер я зараз займаюся по різним керівникам, по різним зв’язкам хоч би дві битовки привезти, тому що сьогодні це тепло ще”.
Подарувати буржуйку для обігріву в холодну погоду чоловіку погодилась Сумська обласна організація Товариства Червоного Хреста України. “Коли пан Василь сказав, що він хоче на цьому місці почати знову таки будівництво, він не хоче покидати свій дім, ми зрозуміли, що можемо допомогти ще і тим, що можемо надати буржуйку”, — зазначили фахівчиня з надання допомоги населенню Марина Мороз.
“Був принцип у діда Катіного, він казав: “Дай Бог давати, не дай Бог просити”. Мені ніколи навіть в голову не приходило, що мені десь треба буде йти трактор просити, щось ще просити. Якщо я витримаю, я збудую. Не те, що було, але щось збудую. І в пам’ять про дружину, і для внуків, і для себе”. — ділиться чоловік.
Читайте нас також в ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ