“За півтори доби зруйнували все село”: як живе найближчий до кордону старостат Путивльської громади на Сумщині
Рев’якинський старостинський округ Путивльської громади розташований найближче до кордону з Росією. Через близькість до кордону та постійні обстріли з чотирьох сіл округу виїхали всі місцеві жителі, а в інших трьох селах люди живуть під постійною загрозою атак. Про безпекову ситуацію, життя мешканців і роботу на прикордонні староста Світлана Васильєва розповіла Суспільному.
Сімейкине, Малушине, Козаче, Рев’якине, Мишутине, Веселе, Шулешівка — це села Рев’якинського старостинського округу.
“Станом на сьогодні у нас залишилось три села, в якому проживають люди: Рев’якине, Веселе і Шулешівка. Зараз там проживають 293 особи. В селах Малушине, Козаче, Сімейкине і Мишутине жодного жителя на сьогодні немає. Останні жителі села Мишутине евакуювалися в жовтні 2025 року. Виходили під обстрілами РСЗВ, під скидами дронів. Будинки там житлові всі пошкоджені і зруйновані. За півтори доби, можна сказати, зруйнували все село”, — говорить Світлана Васильєва.
Рев’якине, яке є центром старостинського округу, також зазнало значних руйнувань, каже староста. Тут фіксували удари з різних видів озброєння — від FPV-квадрокоптерів до реактивних систем залпового вогню.
“Шахеди”, “Гербери”, “Молнії”, “Ланцети”, ФПВ. Були також прильоти з РСЗВ і мінометів. Дуже багато у нас пошкоджених будинків, але вони мають різні ступінь пошкодження: від вікон до знищених будинків. Три будинки зруйновані вщент”, — говорить староста округу.
Зруйнована нині й частина інфраструктури Рев’якиного: згоріли школа та сільський клуб, пошкоджені їдальня, магазин і будівля старостату.
“Адмінбудівля пошкоджена, вибуховою хвилею повибивало майже всі вікна. Старостат перенесли в більш безпечне місце. А там зараз залишилась бібліотека, працює техпрацівниця. Я майже щотижня туди приїжджаю”, — розповіла староста.
Попри постійну небезпеку, частина мешканців відмовляється виїжджати з прикордоння, каже Світлана Васильєва:
“Люди бояться кудись їхати, тому що тримають стіни.. стіни тримають. Якесь тримається ще господарство, тому що люди живуть за це. Якась там корівка, свиня, чи птахи якісь, тобто вони тримають цих людей”.
У прикордонних селах комунікації збережені частково, розповідає староста. У Рев’якиному, додає, є світло й газ, однак, через обстріли трапляються перебої:
“Бувають перебої, коли пошкодять високовольтні лінії внаслідок обстрілів чи внаслідок скидів. Але дякуючи нашим службам газопостачання, Конотопському РЕМ у нас хлопці дуже швидко, якщо позволяє безпекова ситуація, вони дуже швидко приїздять і якнайшвидше вони стараються навести лад”.
Одна з проблем у Рев’якиному нині – відсутність мобільного зв’язку, каже пані Світлана.Через безпекову ситуацію вона також була вимушена виїхати з Рев’якиного та оформити статус ВПО, однак, каже, продовжує регулярно їздити в округ:
“Загадують старості все: починаючи від цукерок і закінчуючи ліками. Соціальні допомоги, субсидії. Ми беремо там оригінали документів і привозимо сюди, в ЦНАПи, скануємо і людям виходжуємо ці допомоги. Це все робота старости. Також всі роботи з забезпечення водопостачання, газопостачання, приїзд автобуса, гуманітарна допомога, довідки. Як там люди живуть, яке пошкодження там сталося в якому будинку – це все староста повинна роздивитися своїми очима і доповісти голові громади”.
Попри постійну небезпеку, в Рев’якинському старостинському окрузі працюють гуманітарні місії, курсує соціальний автобус, а мешканці, які виїхали, готові повернутися, якщо безпекова ситуація дозволить, каже Світлана Васильєва.
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ