“Загинули, виконуючи бойове завдання, і лишилися без статусу”: річниця загибелі чотирьох добровольців під Сумами
Під час російського вторгнення, у березні 2022 року, компанія сумських хлопців об’єдналася в загін аеророзвідників, щоб передавати координати ворожих колон ЗСУ. Під час чергового виїзду, 7 березня, сумчани натрапили на групу російських спецпризначенців. Зав’язався бій, в якому четверо сумських розвідників загинуло. Вони і досі вважаються цивільними, хоча поховані як військові. У річницю їх загибелі розповідаємо їхні історії.
Георгій Цедік у лютому 2022 року запропонував товаришам проводити аеророзвідку для виявлення російської бронетехніки і передачі координат ЗСУ. На фірмі, де він працював, хлопець узяв квадрокоптер, розповідає батько загиблого розвідника Михайло Цедік.
“Квадрокоптер летить високо, далеко, довго, точку GPS видає на карту. Те, що він мені розповідав, по їхнім даним навіть були нанесені удари результативні”, – згадує він.
Повертаючись із завдання на трьох цивільних авто, хлопці на трасі біля села Нижня Сироватка зустрілися з групою російських спецпризначенців. Окупанти одразу відкрили вогонь по цивільних автівках, в яких були розвідники.
Перший автомобіль був “Тайфун-ВДВ”, її ідентифікували через кілька днів, розповідає командир групи Артур Назаров.
“Друга машина була велика, броньована “Тайфун” для особового складу і третя машина – це був тентований “Урал”. Як ми вже зрозуміли потім, на цих автівках виїжджають не звичайні солдати, не якісь прості військові, а саме – спецпризначенці”, – розповів він.
Не зупиняючись, росіяни протаранили своїм броньовиком одну з машин сумчан – “Тойоту”, і помчали далі.
“Третій був тентований “Урал”, саме по якому найбільше вдалося нанести ударів ворогу, оскільки він не має такої броні, а ми знаходилися в укритті, тому там противник поніс найбільші втрати”, – розповів один з розвідників, Едуард Капорін.
В тому бою загинуло двоє сумчан, іще двох поранених товариші доправили до лікарні, де вони померли. Але жодного з них досі не визнали військовослужбовцями.
“Вийшло так, що нам кажуть: хлопців подали у списки командир їх, але чомусь їх не включили в ці списки. Хлопці загинули, виконуючи бойове завдання і лишилися без статусу, без нічого. Намагаємось зараз відновити справедливість”, – розповіла Суспільному мати загиблого Олександра Бєлявського, Юлія Ільїчова.
Читайте нас також в ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ