Згадуємо мешканців Сумщини, які загинули в боях під Іловайськом

Річницю Іловайської трагедії відзначають 29 серпня. Мешканці Сумщини теж брали участь у цих боях. Шестеро бійців із Сум, Роменщини, Лебединщини, Охтирщини загинули у серпні 2014 року, передає suspilne.media.

Сумчанин Олександр Глуходід (“Гор”)

Помер від поранень 30 серпня 2014 року. Уранці 29 серпня, під час виходу так званим зеленим коридором з Іловайського котла, їхав у кузові білої ГАЗЕЛі, у складі автоколони батальйону “Донбас”, дорогою з с. Многопілля до с. Червоносільське. Під час обстрілу колони з кулеметів дістав важке поранення та випав з машини. Росіяни кинули його тіло на полі, неподалік від населеного пункту Кутейнікове, де ночували полонені бійці батальйону “Донбас”.

2 вересня тіло Гора разом з тілами 87 інших загиблих у так званому Іловайському котлі перевезли до запорізького моргу. Його поховали на цвинтарі Запоріжжя, як невпізнаного героя. Після ДНК тесту його перепоховали на центральному кладовищі Сум 19 березня 2015 року. У січні 2020 року йому мало виповнитися 34 роки.

Юрій Дудка – уродженець Роменського району

Його не стало 29 серпня 2014 року під час виходу з Іловайського котла так званим “Зеленим коридором”, на дорозі між с. Многопілля – с. Червоносільське – с. Осикове. 3 вересня 2014 року тіло Юрія разом з тілами 96 інших загиблих у так званому Іловайському котлі привезли до дніпропетровського моргу.

16 жовтня 2014 року – тимчасово похований на Краснопільському цвинтарі м. Дніпропетровська як невпізнаний герой. Пізніше особу встановили і в березні 2015 року його перепоховали в Роменському районі. У грудні 2020 року він мав би відзначити 40-річчя.

Андрій Ляшко (“Нац”) з Лебединського району

Загинув ранком 29 серпня 2014 року. На під’їзді до с. Червоносільське отримав кулю в серце. Як старший віддав команду покинути машину та бігти в укриття. Був попереду своїх бійців. Хлопці побачили, як він впав, підбігли до нього, розстібнули бронежелет та побачили вхідний отвір над серцем.

3 вересня його тіло разом з тілами 96 інших загиблих у так званому Іловайському котлі привезли до дніпропетровського моргу. 16 жовтня 2014 року він тимчасово похований на Краснопільському цвинтарі м. Дніпропетровська, як невпізнаний герой. 28 січня 2015 року перепохований у селі Рябушки Лебединського району. 31 серпня 2020 року йому мало б виповнитися 46 років.

Сумчанин Олександр Самосадов (“Крим”, “Пушкарь”)

Загинув 29 серпня 2014 року під час виходу з Іловайського котла так званим зеленим коридором, на дорозі поміж с. Многопілля – с. Червоносільське – с. Перемога. 3 вересня 2014 року його тіло разом з тілами 96 інших загиблих у котлі перевезли до дніпропетровського моргу. Його упізнали бойові товариші та родичі. Похований на центральному кладовищі у Сумах. Наразі йому мав бути 31 рік.

Сумчанин Артем Кузяков (“Арт”)

20 серпня 2014 року мікроавтобус “Тойота”, на якому з Іловайська вивозили поранених в районі с. Грабське Амвросіївського району Донецької області, потрапив у засідку, влаштовану двома взводами регулярних військ ЗС Російської Федерації. Разом із “Артом” в цьому бою загинули ще троє бійців. Він дістав тяжке поранення і вирішив підірвати ручною гранатою себе та кількох росіян, які намагалися захопити його у полон.

Завдяки цьому вцілілі воїни зуміли відірватися від ворога і дістатися своїх військ. Похований на центральному кладовищі Сум. На сьогодні йому мало б бути 40 років.

Юрій Бережний – Охтирський район

Загинув 29 серпня 2014 року під час виходу з Іловайського котла так званим зеленим коридором, на дорозі в районі с. Новокатеринівка. 2 вересня тіло Бережного разом з тілами 87 інших загиблих у Іловайському котлі перевезли до запорізького моргу. Його впізнали бойові товариші та родичі. Поховали бійця в с. Чупахівка Охтирського району. Нині йому мало бути 34 роки.

За матеріалами Книги пам’яті полеглих за Україну