Ганна Семенівна Корчака (Бритова) народилася 24 травня 1925 року в селі Левченки, що на Роменщині. Її батьки займалися власним господарством та виховували двох доньок — Ганна була старшою дитиною.

Після закінчення «семирічки» Ганна вступила до Роменського технікуму, щоб отримати спеціальність «фельдшер», але закінчила його тільки у 1945 році – навчання перервала Друга світова війна.

16-річній дівчині довелося разом із дорослими рити окопи, а під час окупації переховуватися від нацистів, аби не потрапити на примусові роботи до Німеччини.

Після здобуття медичної освіти за направленням у вересні 1945 року їде до Львова. Там починає роботу в клініці Львівського державного медичного інституту на посаді фельдшера очної клініки, а з вересня 1948 року — дільничною медсестрою у 1-й робочій поліклініці міста. Але працює лише до кінця року, бо на початку 1949 року повертається на батьківщину.

З березня 1949 року працює в м. Ромни на посаді фельдшера очного кабінету міської поліклініки, а незабаром обіймає посаду медсестри дитячої лікарні-поліклініки.

У Ромнах вона знайомиться зі своїм майбутнім чоловіком Дмитром Яковичем Бритовим, з яким прожила у злагоді 54 роки. На той час він працював у Ремісничому училищі № 6 заступником директора. Саме до нього звернулася сестра Ганни Семенівни, аби замовити дерев’яну рамку до портрета Ганни. Це мав бути подарунок. Дмитру запала до душі дівчина на фото, а вже невдовзі вони познайомилися та одружилися.

Народилася перша донька Людмила.

Наприкінці листопада 1950 року Ганна Семенівна звільняється з роботи у зв’язку з переїздом — чоловіка переводять до Конотопа на посаду заступника директора з навчально-виробничої частини Залізничного училища №1 (тепер ДПТНЗ “Конотопське вище професійне училище”).

Спочатку мешкали у будинку на кілька родин, що був біля училища (зараз на цьому місці — СТО-майстерня), згодом родина отримала вже й власне житло. У Конотопі народжується і друга донька Світлана.

14 років Ганна Семенівна присвячує себе вихованню доньок та є надійною підтримкою чоловіка, який з 1958 року виконує обов’язки, а з березня 1959 року — директор Залізничного училища №1. Саме за часів керівництва Дмитра Бритова училище перейменовується в міське професійно-технічне училище №4 (1962 рік), а з 1970 року стає першим в Сумській області середнім профтехучилищем з трирічним терміном навчання та наданням середньої освіти.

У 1965 році Ганна Семенівна почала працювати в центральній районній лікарні медсестрою очного відділення, де.27 років сумлінно виконувала свою роботу — її цінували як пацієнти, так і керівництво.

Вже на пенсії займалася вихованням трьох онуків, передаючи їм життєву мудрість і гідність, а також доглядом за присадибною ділянкою.

Нині ж Ганна Семенівна зустріла свій сторічний ювілей у колі рідних. За її плечима — роки війни й відбудови, тепло родинного життя та любов до своєї справи і людей.