«Золота стружка»: сумські лісівники лише за пів січня «злили» в тендери 140 мільйонів. А що буде за рік?

Уявіть собі пекаря, який купує хліб у супермаркеті, щоб перепродати його у своїй крамниці. Або таксиста, який викликає «Uber», щоб відвезти пасажира. Звучить як абсурд? А для філії «Північний лісовий офіс» ДП «Ліси України» — це, схоже, успішна бізнес-модель. Лише за неповний січень 2026 року лісівники оголосили тендерів на космічну суму — майже 140 мільйонів гривень, щоб найняти «дядю», який зрубає та вивезе їхній же ліс.

Аналізуючи майданчик «Prozorro», мимоволі задаєшся питанням: а чим, власне, займається саме державне підприємство, якщо основний виробничий процес — заготівлю та транспортування деревини — воно масово віддає на аутсорс?

Атракціон небаченої щедрості: хроніка січня

Рік для «Північного лісового офісу» (який базується в Сумах) почався з феєричного шопінгу послуг. Логіка проста: навіщо купувати власну техніку, платити зарплати своїм працівникам і залишати прибуток у державному гаманці, якщо можна щедро роздати бюджетні кошти приватним фірмам?

Ось лише хіт-парад «лісових» витрат за перші тижні січня 2026 року:

• 🌲 46,2 млн грн — абсолютний рекордсмен. Стільки планують віддати за лісозаготівлю у Чернігівському надлісництві. (Тендер від 9 січня).

• 🌲 35 мільйонів на Шостку. Тут взагалі цікаво. 8 січня оголошують тендер на заготівлю за 17,2 млн грн, а вже 16 січня додають ще один — на 17,6 млн грн. Мабуть, ліс там росте швидше, ніж його встигають пиляти.

• 🚜 17,5 млн грн — вартість того, щоб хтось (не лісгосп!) навантажив та вивіз деревину з того ж Шосткинського надлісництва.

• 🌲 15 млн грн — піде на послуги заготівлі у Конотопському надлісництві.

• 🌲 12,3 млн грн — отримає підрядник за роботу машин у Новгород-Сіверському надлісництві.

• 🌲 6 млн грн — заготівля у Ніжинському надлісництві.

• 🌲 5,9 млн грн — «скромна» заготівля у Корюківці.

Це тільки початок?

А тепер вдумайтеся: 140 мільйонів гривень — це сума тендерів лише за один місяць! І навіть не за повний місяць, а за його першу половину.

Якщо увімкнути просту арифметику і уявити, що такі апетити у лісівників зберігаються цілий рік, то йдеться про мільярдні суми, які вимиваються з держпідприємства на рахунки приватних виконавців. Аналогічні закупівлі проводяться регулярно, із завидною стабільністю, перетворюючи державну лісову галузь на дійну корову для підрядників.

Державне — означає нічиє?

Схема виглядає ідеально… для тих, хто виграє ці тендери. Замість того, щоб розвивати власні автопарки харвестерів та лісовозів, ДП «Ліси України» фактично годує приватний бізнес.

І тут виникає головна інтрига: а хто ж ці щасливчики, які отримають мільйонні контракти? Чи не виявиться так, що тендери на лісозаготівлю дивним чином виграють фірми, пов’язані з колишніми або нинішніми «лісовими генералами» чи їх родичами або друзями? Адже віддати майже півтораста мільйонів за два тижні «чужим» людям — це якось не по-господарськи. А от «своїм» перевіреним фірмам — це вже зовсім інша справа.

Поки ми чекаємо на результати аукціонів, залишається констатувати факт: державне підприємство добровільно відмовляється від прибутків, віддаючи левову частку маржі на сторону. Хіба так має будуватися ефективне державне управління?

Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ

Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ