Еко-посуд та штучне сало: Що виготовляють в унікальній лабораторії у Сумах

Еко-посуд 

У цій лабораторії студенти разом із викладачем Дмитром Бідюком розробили матеріал, який витримує вологу та температури краще за пластик. З нього ж після півроку досліджень зробили і перші приклади екологічного посуду – стаканчики.

Розфарбувати їх можна у будь-який колір за допомогою натуральних барвників – соку овочів чи фруктів.

“Зараз цей стаканчик можна викинути він за півроку або за 9 місяців перегниє і буде удобрювати. Стане своєрідним компостом для землі”, – говорить Дмитро Бідюк, автор проекту.

Саме такий посуд, переконані його автори, і має замінити шкідливий пластиковий. Крім того, коштуватиме він не надто дорого. За приблизними підрахунками ціна одного такого стаканчику складає 3 центи або 40 копійок.

Біорозкладувальні пакети

Працюють у лабораторії і над розробкою біорозкладувальної плівки. Вона має стати замінником звичного целофану. Виготовляти з неї можна буде пакувальний  матеріал, пакети чи харчову плівку.

“Унікальною її особливістю є те, що вона біорозкладувальна, тобто, за нашими прогнозами, вона буде розкладатися до 9 місяців”, – додає Дмитро Бідюк.

Створили цей матеріал за аналогією матеріалу для еко-стаканчиків, ось тільки залишили трохи більше вологи – для еластичності.

Органічні чіпси

Студенти у цій лабораторії створюють і органічні чіпси з фруктів та овочів. Наприклад, з буряку, моркви чи яблук. Тетяна Зелена займається їстівними ріжками для морозива з груші.

“Ми їх висушуємо, тобто забираємо зайву вологу, але при цьому залишаємо усі найкорисніші речовини та вітаміни.  Ріжки мають ось таку прикольну форму і до того ж дуже смачні”, – говорить Тетяна Зелена, студентка.

Штучне сало

Розробкою штучного сало займається  студентка Марія Кривонос. У складі псевдосала – рослинна олії та желатин. Компоненти у певному співвідношенні змішують у лабораторії за допомогою механічної мішалки та отримують необхідну консистенцію.

“Було проведено багато досліджень.  Ми випробували десь близько 20 видів консистенцій, доки ми знайшли ту яка буде відповідати схожій на сало”, – відзначає Марія Кривонос, студентка.

Зовні сало вже майже схоже на справжнє. Має скоринку, м’ясну частину та саме сало, а ось зі смаком, за словами авторки ще потрібно попрацювати.

До слова, «органікою» студенти разом із доцентом кафедри Дмитром Бідюком займаються другий рік. Зараз вони шукають фінансування, аби продовжити розробки та дослідження екологічних проектів. Для року робити молодим науковцям потрібно близько 100 тисяч гривень.

Джерело: spec-kor.com.ua