Люди “воюють” за місце на пасовищі
Здавалось би, децентралізація укорінюється швидкими темпами, громади об’єднуються, вибори призначаються. Але що то за передача повноважень на місця, коли громади мають самі дбати про освіту і культуру на селі, вирішувати, за який рахунок будувати водогони і ремонтувати дороги, а от справжнім своїм багатством – землею – розпоряджаються мінімум на рівні області. Вся земля, що не входить до меж населеного пункту, а це не тільки луки-пасовища, а й, до речі, ставки, може в будь-який момент опинитись в руках спритників. Кажуть, саме так ласі ділянки швидко отримують нових власників у Карпатах, біля моря, поблизу великих міст, де земля коштує дорого. Треба спішити, поки є можливість.
У нас теж потихеньку земля роздається невідомо кому. Так, колега журналіст із сусіднього району розповіла, як тільки прийшов новий голова райдержадміністрації, так масово кілька десятків жителів Харкова подали заяви на отримання землі для садівництва одразу на трьох вільних ділянках. Це гектарів сто. А що, все законно.
Випадки непрозорої роздачі землі тривожать депутатів Глухівської райради. Так, на минулій сесії був озвучений запит голови ради Олексія Ткаченка до голови Сумської облдержадміністрації Миколи Клочка з приводу включення земельних ділянок сільськогосподарського призначення на території Бачівської сільської ради (кадастрові номери: 5921580700: 03: 002: 0124, 5921580700: 04: 001: 0252, 5921580700: 03: 001: 0458), до переліку земельних ділянок, права на які виставлені на земельні торги Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області. За словами О. Ткаченка, передача вищезазначених земельних ділянок в оренду позбавляє селян можливості випасати худобу.
Чи треба казати, що жителі громади, наприклад, учасники АТО, вже не зможуть взяти ті ділянки для ведення особистого господарства. Тому він просить губернатора, щоб той сприяв обов’язковому погодженню земельних ділянок, права на які будуть виставлені на торги, з відповідними сільськими, селищними радами, на території яких ті землі розташовані. І «вплинути на Головне управління Держгеокадастру у Сумській області зняти ці ділянки з торгів».
І хоч як депутати кричали про розбазарення ділянок, про мутні схеми, про втрату громадами землі, начальник управління Держгеокадастру Сергій Сорока з трибуни доповів, що все законно: саме область вирішує, кому продати право оренди на землі поза межами села.
Селяни обурені: вони останніми дізнаються, хто новий власник їхніх пасовищ. Про це говорили, наприклад, і на зустрічі з народним депутатом Андрієм Деркачем у селі Бистрик Кролевецького району. Сільський голова Дмитро Демиденко визначив це проблемою номер один. Люди дізнались, що обласний Держгеокадастр має намір розділити пасовище між зовсім чужими людьми.
Що робити? Можна взяти самим в оренду, але платити треба щороку по 29 тисяч гривень або з бюджету села, або скидатись тим, хто має корів. Жителі Бистрика взагалі відмовляються розуміти, чому вони мають платити за спільну землю, яка споконвіку належала їм. Тож люди просять депутата «щось придумати», аби Верховна Рада прийняла закон про передачу землі поза межами населених пунктів в управління громад.
Ще коли два роки тому тільки починалась агітація за створення об’єднаних громад, держава у вигляді стимулу обіцяла передати їм у комунальну власність державні землі за межами населених пунктів. Бо що то за спроможні громади без головного ресурсу. Але поки нічого не змінилось, є кілька законопроектів – і не більше.
А тим часом Держгеокадастр потихеньку щороку передає державні землі то в оренду, то дозволяє їх безоплатно приватизувати. І на це не те що дозвіл – навіть погодження сільради не треба. І орендна плата іде не у сільську раду на потреби того ж клубу чи дитсадка, а «наверх».
Нагадаємо, згідно зі статтею 121 Земельного кодексу України кожен громадянин України має право на безоплатне отримання земельної ділянки із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення фермерського господарства – в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство; для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара; для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара; для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 гектара, в селищах – не більше 0,15 гектара, в містах – не більше 0,10 гектара; для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 гектара; для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 гектара.
Оксана Коваленко, НЕДЕЛЯ