Про жінок-політиків, які здатні потіснити чоловіків
За результатами нещодавніх досліджень, респонденти Сумської області вважають, що жінок у політиці цілком достатньо. Опитування проводилося, як розповіла політологиня, менеджерка проектів ГО «Центр громадських ініціатив «Інтелект Сумщини» Андріана КОСТЕНКО, у чотирьох кластерах: Тернопільська й Хмельницька область, Волинська й Житомирська, Миколаївська й Одеська і – Полтавська та Сумська область.
Його результати в Сумській області дещо відрізняються. Так, респонденти Сумщини менше за інших погоджуються із тим, що присутність жінок у політиці є ознакою демократичного розвитку країни.
Також вони переконані у тому, що на національному рівні (у парламенті, уряді) жінок цілком достатньо. І це при тому, що у Верховній Раді жінок лише 12%, а за рівнем їх політичних прав і можливостей Україна перебуває на 107 місці – із 145 країн світу!
Крім того, представники Сумської та Полтавської областей (найвищий показник – майже 40%) вважають, що жінки самі не хочуть займатися політикою. Хоча в інших областях основними причинами називають відсутність підтримки, ресурсів, а також гендерні стереотипи у суспільстві.
«Дарагая, не треба нам тут розказувати…»
Сьогодні у політикумі Сумщини про 30-відсоткове жіноче представництво, передбачене виборчим законодавством, можна лише мріяти. Таким чином, вже йдеться про дискримінацію – вважає обласна координаторка проекту «Побудова жіночого політичного лобі в Україні» Юлія САВЕЛЬЄВА.
«Та й проявів сексизму вистачає. Так, якщо проаналізувати публікації у ЗМІ про роботу рад, в них почасти обговорюється – як була вдягнена депутатка, на яких підборах прийшла. Чомусь одяг чоловіків нікого не цікавить», — говорить Юлія.
За прикладами далеко ходити не треба, особливо якщо йдеться про соціальні мережі, роль яких в інформаційному просторі лише зростає. Так, об’єктом справжніх цькувань у мережі facebook стала заступниця голови Сумської обласної ради Лілія РИЧКІНА, яка нещодавно з власного бажання пішла у відставку і нині є безробітною.
Відомі журналісти й громадські активісти неодноразово дозволяли собі відверто насміхатися зі стилю її одягу. Більше того – несмак (на їх думку) в одязі новообраного голови облради Володимира ТОКАРЯ прокоментували так: «Моді у Ричкіної вчився?»
Та й найбільше «розгулялася» фб-спільнота після ефіру на сумському телебаченні, у якому Лілія брала участь. Скріншот відео, на якому було зображення ніг депутатки під столом, викликав цілу хвилю образливих та відверто брудних висловлювань.
Ще кілька жінок в обласній раді – Віра ЛАВРИК, яка навіть керувала представницьким органом минулого скликання та Катерина ПРИХОДЬКО неодноразово стикалися із проявами ейджизму, тобто дискримінації за віком.
Саме з ейджизмом пов’язаний і один із найбільш резонансних випадків боротьби жінок за свої права на Сумщині. Йдеться про звільнення, у 2006 році, голови Сумської облдержадміністрації Ніни ГАРКАВОЇ у зв’язку із досягненням нею пенсійного віку. При тому, що багатьом посадовцям-чоловікам це не заважало обіймати свої посади.
Сама Гаркава заявляла про тиск з боку «хоружівського клану» (йдеться про оточення Президента України 2005-2010 років Віктора ЮЩЕНКА), до кабінету її не пускала міліція, попри те, що офіційного наказу про звільнення не було. Зрештою екс-губернаторка, яка збиралася подавати до суду, перейшла на роботу в ДП «Укрспирт» і справа затихла.
Проте не завжди причиною дискримінації стає вік «п’ятдесят плюс». Так, обрання депутаткою Сумської районної ради 28-річної Анни ВАЛЕВСЬКОЇ неабияк збурило місцевий політикум. Молода блондинка з яскравою зовнішністю та не менш яскравим макіяжем, досить смілива і відверта у висловлюваннях – спочатку появу нової фігури на районній політичній шахівниці всерйоз не сприйняли.
«На першу сесію я прийшла у червоній сукні, з червоною помадою на губах, почала виступати, почасти сміливо опонуючи депутатам-чоловікам зі стажем. Ну і тут же почалися «шушукання», — розповідає Анна. – Коли чоловіки відчувають перевагу жінки-опонента, налегший спосіб для них «підвищитися», це підкреслити стать або вік, мовляв, що з «дєвочки» взяти. Як один депутат говорив: «Деякі тут тільки вчора народилися, дарагая, не треба нам тут розказувати»… Але зараз, коли є результати роботи, проведено публічний депутатський звіт, вони ставляться по іншому».
Попри все, якщо жінка є експертом у своїй сфері, вміє протистояти викликам, її поважатимуть, — вважає сумчанка Оксана МУСІЄНКО, яка віднедавна працює в центральному апараті Аграрної партії.
«З яскраво вираженою дискримінацією за статтю я не стикалася, — говорить Оксана, — але проявів елементарної неповаги до жінок – скільки завгодно. Причин тут декілька, скажімо, соціальні звичаї, стереотипи, рівень загальної культури, а то й елементарна неосвіченість. Так, мене завжди неприємно дивує той факт, коли під час привітання чоловік простягає руку для потискання іншому чоловіку, а жінку при цьому просто обходять. Та я знайшла для себе вихід – у чоловічій компанії перша простягую руку».
Без градоначальниць, але з депутатками
Попри відсутність 30% представництва жінок у радах різних рівнів, загалом за цим показником Сумщина – у п’ятірці загальноукраїнських лідерів. У Сумській обласній раді з 64 депутатів 14 жінок і, за даними Комітету виборців України, це найвищий рівень жіночого представництва серед обласних рад в Україні.
Всього у міських та районних радах Сумської області, за нашими підрахунками, представлено 251 жінку. Їхня партійна приналежність різна. У деяких радах можна побачити більше жінок від тієї політичної сили, від якої обраний і міський голова. Таку картину можна спостерігати у Сумській міській раді («Батьківщина»), Охтирській міськраді (БПП «Солідарність»), Конотопській міськраді («Свобода»).
Гендерний портрет депутата та депутатки місцевого самоврядування Сумщини наочно продемонстрував, що рівень фаховості жінок не поступається, а часом і перевищує рівень чоловіків. Так, за даними досліджень «Жіночого консорціуму України», жінки частіше мають вищу освіту та стабільну зайнятість. З’ясувалось, що жінки-депутатки починають політичну кар’єру пізніше за чоловіків – після 26-ти років, у той час як серед чоловіків-депутатів не виняток юнаки 20-22-х років.
Серед міських голів Сумщини жодної жінки немає. Загалом, у міських радах міст обласного значення з 249 депутатів – 72 жінки, у районних – 118 жінок із 556 обранців, у містах районного значення – 61 жінка із 193-х депутатів.
У сільських та селищних радах жіноче представництво досить суттєве. Із 365 депутатів селищних рад жінок 184. Із 4670 депутатів сільських рад жінок аж 3180. Сумське регіональне відділення Асоціації сільських та селищних рад очолює також жінка – Надія МАСАЛІТІНА.
Сама ж пані Надія – гордість місцевого самоврядування. Жителі селища Сад обирають її головою села вже шість разів поспіль, загалом розвитку рідного селища вона присвятила більше 20 років!
Теж чула на свою адресу різне, мовляв, якщо немає власної родини, лише й залишається, що працювати ледь не цілодобово. Надія Масалітіна на це не зважає, бо найголовніше для неї – довіра земляків. А щоб передати свій досвід іншим, проводить для сільських голів тренінги й консультації.
Ще одна жінка, Надія Артеменко – керівник Березівської об’єднаної територіальної громади у Глухівському районі, яка стала першопрохідцем у процесі децентралізації.
Жіноче лобі: процес творення
З часом рівень політичної активності жінок Сумщини лише зростатиме – вважають експерти та експертки з гендерних питань. В області триває масштабна кампанія з побудови жіночого політичного лобі. Цей проект впроваджує у 2016-2018 роках громадська організація «Жіночий консорціум в Україні» за підтримки Фонду Демократії ООН. Ним охоплено дванадцять міст України.
Реалізація проекту включає проведення тренінгів для представниць не лише обласного центру, а й міст і районів; діяльність жіночого клубу; онлайн-навчання та багато іншого.
«Ми переконані, що завдяки тим заходам, які впроваджуються в області, жінки Сумщини матимуть все більший вплив на прийняття політичних рішень. Рівень жіночого представництва зростатиме – причому на рівні не лише обласної ради, а й парламенту», — говорить Юлія Савельєва.
Меира Элишеви, http://media.sumy.ua/