Про життя і смерть: Інтерв’ю зі снайпером-розвідником із Сумщини

У зоні проведення АТО військовий 79 ОАМБр Едуард провів 1 рік 1 місяць та 1 день. Служити пішов добровольцем ще у 2014-му. Після повернення отримав 2 Державні нагороди: «За мужність і відвагу» та «За оборону Донецького аеропорту».

Повернутися до нормальних буднів після жахів війни чоловіку допомогла донька. Вона народилася вже після його повернення з Донбасу.

«ДО»: про службу

Кулі, розповідає Едуард, він не купував. Їх для тесту надавала українська компанія, що займається розробкою новинок у військовій сфері. Такі набої пробивали навіть бронежилет, залишаючи по собі отвір розміром з кулак.

За місяць скільки відстрілювали патронів?

Та патронів 5-7, коли не дуже багато було в кого стріляти. Снайпери дуже не розстрілюються патронами. Взагалі рідко стріляють, тому що іншого шансу не буде.

А було таке, що в вас цілилися «чужі» снайпери?

Ооооо, було і не раз, це фішка така – снайпер проти снайпера. Це справжня битва. І хто припустився помилки, той і програв. Один раз я лежав 22 години на землі. Маскування зверху і лежиш, чекаєш.

А як не видати себе? 

– Там купа правил… Кольори, маскування, тіні, способи пересування, рухи. Щоб ви розуміли, повзти 200 метрів снайперу доводиться 6 годин, інакше може поплатитися життям.

А як довго вчилися снайперській справі?

Спочатку ми тренувалися під селищем Володарське майже місяць. Це було ще у 2014-му році. Потім були 2 місяці курс у Миколаїві. Вчилися не тільки стріляти. Для снайпера вміти стріляти – це тільки 10% справи. Потрібно ще добре вміти вираховувати, математика має бути на вищому рівні, фізика, витривалість, терпіння. Плюс у мне до всього цього і раніше схильність була: до фізичних навантажень, срільби.

Тобто? Займалися спортом?

Так, я кандидат у майстри спорту з біатлону. 8 років займався цим професійно. Звідси взяв і швидкість, і влучність, і витривалість. Заняття чи не кожного дня були.

У вас два поранення. Як ви їх отримали?

– У вересні 2014-го під Волновахою мене зачепило по голові. В БТР потрапив снаряд і я там був, а друге в районі Донецького аеропорту. З кулемету обстрілювали і куля зачепила бік мій по косій – невелика рана. Я спочатку нормально себе почував, а потім дало ускладнення, з’явився гній на рані.
«ПІСЛЯ»: повернення додому, народження доньки та власна справа

Скільки ви вже на «гражданці»?

– 2 роки, 2 місяці і 2 дні (посміхається)

Так чітко.

Ну а що, снайпер має швидко рахувати. Треба ж розраховувати відстань, швидкість і силу вітру, швидкість різних куль.

Як поверталися? Довго звикали до мирного життя?

Спочатку незвично було. А потім у мене дитина народилася і взагалі легко стало – дівчинка. Зараз вже 2 рочки – Соломія.

Деякі військові жаліються, що після повернення сняться жахи, у вас такого не було? 

Ні, одразу не було нічого, зараз сняться. Можу прокинутися посеред ночі і вже не засну до ранку. Сняться такі нісенітниці, то що мене в полон беруть, то що я стріляю тричі підряд і жодного разу не потрапляю у ціль. Ну це ж неможливо.

Чим зараз займаєтеся?

Маю свою справу у сільському господарстві та займаюся депутатством. Після повернення з АТО хотілося вже і тут, на «гражданці», щось змінювати. І випадково все так склалося. Потрапив до депутатського корпусу Сумської обласної ради. Зараз мої питання – це АТОвці, діти, інваліди ну і розвиток Миколаїської ОТГ. Хлопцям побратимам допомагаю із житлом, кошти виділяю на лікування чи інші потреби.

Адаптація до мирного життя

Психологи ж зазначають, люди, які повертаються із зони проведення військових дій вже ніколи не стануться такими, як були колись. Те, що вони були «за межею» та бачили і самі чинили смерть, не може не вплинути на їхню психіку, але деякі вже ж можуть подолати цю емоцію і почати вибудовувати нормальний, звичний до війни побут, нехай він буде і не ідеальний.

“Конкретно у цьому випадку. Дуже сильна емоція – жах чи злість – була подавлена і не відчута повністю. Можливо саме тому чоловіку і вдалося зберегти здоровий глузд і відголоски війни, а саме страшні сни, почали з’являтися тільки зараз. Багато в чому, я думаю, на процес адаптації до мирного життя вплинуло народження дитини. Донька, швидше за все, стала мотиватором для якомога швидшого відновлення”, – Дар’я Череншикова, психолог, психотерапевт.

У таких ситуаціях психологи радять військовим контролювати свій стан самостійно і звертатися до фахівців тільки, коли відчувають себе не нормально: мають гнітючий настрій, впадають у відчай. В інакшому випадку діалог із психологом може навпаки зачепити «рани», які вже почали загоюватися.

“Повернутися до нормального життяпісля АТО без наслідків цілком можливо, якщо до цього людина не мала якихось розладів чи інших психічних або психологічних проблем”, – Дар’я Череншикова, психолог, психотерапевт.
Проекти для реабілітації військових АТО

У Сумах долати страхи та жахи війни, за бажання, можна разом з іншими військовими. Зробити це можна або у державному Центрі реабілітації військових АТО, що працює у місті вже майже півроку, чи на заняттях разом із волонтерами.

Театр Імпровізації «Стимул»

Ініціатива у місті діє вже більше півроку. Її мета подолати свої страх, бар’єри та комплекси завдяки театральній імпровізації. Його організатором став колишній КВНщик та військовий АТО Олександр Бондаренко. Спочатку ініціатива починала роботу, як звичайний театр, та згодом Олександр вирішив, що саме такий проект може стати у нагоді ветеранам АТО та переселенцям.

На заняттях учасники театру жартують, грають в імпровізованих сценках та знайомляться один з одним «долають біль – сміхом» – говорять самі організатори. Психологи таку ініціативу у місті схвалюють, адже, на думку більшості фахівців, після повернення з АТО військовим не слід залишатися сам на сам зі своїми думками. Усі переживання та страхи, набуті в зоні конфлікту, слід «знижувати» спілкуванням та поверненням до життя, що було «ДО».

Заняття театру «Стимул» проходять щовівторка за адресою вулиця Кузнечна, 4 (Приміщення громадського простору «Розумний хаб»)

Центр реабілітації військових

Діяльність цієї комунальної установи спрямована на підтримку та відновлення здоров’я учасників АТО, повернення їх до активного повноцінного життя у суспільстві, зміцнення/відновлення родинних та суспільно-корисних зв’язків. Центр охоплює чималий спектр послуг для учасників АТО та їх сімей. Зокрема, установа може займатися забезпеченням бійців візками, милицями та іншими механічними засобами, організацією вільного часу військових (погоди до театрівта тренінги), надання юридичних консультацій та виконання ролі інформатора та просвітника у питаннях, що можуть виникати у бійців антитерористичної операції.

Що потрібно мати для зарахування до Центру?

• заяву
• індивідуальну програму реабілітації отримувача послуг (при наявності)
• виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (форма 027/о)
• пільгове посвідчення отримувача послугo військовий квиток та/або довідка про участь у бойових діях на території проведення антитерористичної операції

Адреса Центру: м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 165/71.

Джерело: spec-kor.com.ua