Семен Салатенко: Більшість конфліктів у мене через несприйняття тотальних крадіжок
Cкоро минає рік, як на посаду голови Сумської обласної ради прийшов Семен Салатенко – один із наймолодших в Україні керівників представницького органу такого рівня. У свої 33 роки він, пройшовши через горнило антитерористичної операції, узяв на себе відповідальність за розвиток регіону і в цей непростий для держави, за збереження у прикордонній області стабільної суспільно-політичної ситуації. Про те, як це йому вдається, він розповів у інтерв’ю кореспондентові Укрінформу.
– Семене Павловичу, за майже рік роботи на посаді голови обласної ради які б ви назвали найголовніші для себе розчарування, чи сталося за цей час щось неочікуване, чого не могли передбачити перед своїм обранням?
– Найбільш неприємним моментом, який вразив, став рівень корупції і „договірняків”, з яким довелося зіткнутися у стінах держустанов. Корупцією просякнуті практично всі найвищі кабінети.
Більшість конфліктів, у яких мене звинувачують, сталися не через власні амбіції, а саме через несприйняття тотальних крадіжок і рішень, які приймаються у владних кабінетах.
Візьмемо лише одну цифру. Ми говоримо про „Облагроліс”. Тут із великими криками, скандалами, боями при мені було звільнено лише одного керівника. За цей час ані вирубка не збільшилася, ні курс гривні не впав. Тим не менше, у порівнянні з 2014 роком за перше півріччя поточного року прибуток підприємства зріс у 4 рази. А якщо порівнювати півріччя 2015 і 2016 років, то позитивний показник збільшився у 9 разів!
Дайте відповідь на просте запитання: у якому напрямку пішли оті 5,4 млн грн, яких ми недорахувалися при таких „господарниках” тоді, і які, завдяки, повторююся, зміні лише одного керівника, зараз поповнили обласний бюджет?
– То, можливо, обласній раді варто зовсім позбутися таких структур?
– Нам, навіть на рівні депутатів парламенту, радять: продайте всі комунальні підприємства. Мовляв, якщо воно не моє, то воно нічиє.
З цього приводу скажу таке.
Протягом 2014 року на території Сумської області здійснювали діяльність 26 комунальних комерційних підприємств, заснованих на майні спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.
На даний час таких працює 21. Проте, незважаючи на зменшення чисельності, прибуток від їх фінансово-господарської діяльності за перше півріччя 2016 року збільшився у порівнянні з отриманим прибутком протягом всього 2014 року на 4 млн 325 тис. грн або в 4 рази та в порівнянні з першим півріччям 2015 року на 5 млн 391 тис. грн, або у 19,9 раза.
Якщо протягом 2014 року з 26 комунальних підприємств, збитковими були 11, то протягом першого півріччя 2016 року з 21 комунального підприємства збитки отримали лише 5.
При цьому чисельність працівників 26 комунальних підприємств у 2014 році становила 1441 чол., а в першому півріччі 2016 року у 21 комунальному підприємстві працювало 1466 чол, тобто на 25 чоловік більше.
Такі високі показники є результатом реформування Управління майном обласної ради.
Тож справа не в тому, яка форма власності буде у цих підприємств, а в ефективності їх менеджменту, в повній відмові від тіньових схем.
Зараз на Сумщині відкрито кілька кримінальних проваджень стосовно керівників комунальних установ. Та обласна рада – не правоохоронна структура і не може вплинути на хід їх розслідування. Якби це було можливо, впевнений, окремі керівники вже сиділи б за гратами.
У нас в облраді створена робоча група по боротьбі з корупцією у комунальній сфері, завдяки діяльності якої навесні було проведено антикорупційний форум. Було зібрано дуже багато матеріалів на велику кількість високопосадовців. Я озвучив ці матеріали під час заходу.
Але, вважаю, це неправильно, коли громадські активісти перебирають на себе функції правоохоронних органів. Для чого ми тоді сплачуємо податки і тримаємо цілу армію структур, покликаних боротися з корупційними явищами? Дивуєшся, коли керівники цих структур просять активістів надати їм матеріали про тих чи інших посадовців. А ви для чого?
– Донедавна Сумщина пасла задніх, коли йшлося про створення об’єднаних територіальних громад, – така в області функціонувала лише одна. Проте у серпні-вересні їх кількість зросла відразу до 15. З чим пов’язаний такий прогрес?
– Ми вели роз’яснювальну роботу з громадами, передбачили в обласному бюджеті для тих із них, які першими вирішать об’єднатися, на розвиток інфраструктури 23,7 млн грн, провели форум місцевого самоврядування.
Хоча, на мій погляд, децентралізаційна реформа неоднозначна. Не хотілося б, аби закладені в неї благі наміри вийшли нам боком.
– І які ризики ви тут бачите?
– Створення ОТГ може призвести до знищення великої кількості малих населених пунктів у Сумській області, як це сталося, наприклад, під час укрупнення сіл в останній декаді радянської доби, коли у нас зникли хутори.
По-друге, в деяких районах представники великих агрохолдингів уже прямо кажуть, хто і як буде керувати цими об’єднаними громадами. Ми стоїмо перед ризиком їх феодалізації.
Також поява ОТГ може стати підготовкою до продажу земель сільськогосподарського призначення, чого при нинішньому рівні корупції, зокрема й у земельній сфері, робити ні в якому разі не можна. Це об’єктивна реальність. Сьогодні продавати українські землі, значить їх втратити.
Варто також брати до уваги недостатньо відпрацьоване співробітництво між ОТГ і місцевими радами. У нас існує певний бюджетний перекос. На Сумщині є селищні ради, які закінчували 2015 рік, маючи вільних залишків більше 1 мільйона гривень. При цьому вони вимагають кошти на ремонт доріг, ФАПів, придбання різного обладнання. І як би не сталося так, що отримавши від держави великі суми субсидій, окремі територіальні громади стануть перед питанням, як їх використовувати. І разом з тим іншим громадам не вистачатиме коштів. Але і там, і там живуть люди. Збалансувати бюджетне фінансування можуть тільки обласні ради.
– Якою є якість депутатського корпусу, вона вас влаштовує?
–Це моя перша каденція в обласній раді, і мені важко сказати, яка вона була тоді і яка зараз. Я працюю з тими депутатами, які є, яких обрали люди.
– Деякі політичні сили намагаються втягнути вас у протистояння, борючись за владні повноваження. Що з цього приводу можете сказати?
– Моя позиція, і я її буду обстоювати, полягає в тому, що головний політичний орган регіону – це обласна рада. Я за підвищення ролі обласної ради і її депутатського корпусу.
– Ви єдиний в Україні голова обласної ради, який побував у зоні АТО, а тому знаєте про проблеми її учасників не з чуток. Яку б дали оцінку рівню соціального захисту учасників війни на Донбасі?
– Державі треба зробити дуже й дуже багато для тих, хто захищав і захищає територіальну цілісність України. Щодо Сумщини, то ми намагаємося надати фінансову підтримку учасникам АТО. Так, в обласному бюджеті закладено 5,4 млн грн на придбання для них твердого палива, 4,1 млн грн – для пільгового перевезення осіб цієї категорії, закладено 100 тис. грн для виготовлення відзнак обласної ради, які вручать сім’ям загиблих воїнів – таких в області близько 150 родин.
Крім того, ми розгорнули потужну волонтерську діяльність. Зокрема, допомагаємо 58-й мотопіхотній бригаді, яка дислокуватиметься на Сумщині. На наступній сесії плануємо виділити на ремонт її техніки 400 тисяч гривень.
На жаль, ми не можемо вплинути на ситуацію з виділенням учасникам АТО землі, але цей процес контролюється, ведеться його моніторинг, і коли треба, втручаємося. Зараз займаємося питанням виділення квартири сім’ї загиблого в Донецькому аеропорту наймолодшого „кіборга” Сергія Табали.
– А зі своїми бойовими побратимами зв’язок підтримуєте?
– Постійно. Хоча останній раз на Донбасі був ще в липні.
– Відтоді, коли ви воювали, чи змінилась ситуація із забезпеченням військових амуніцією, харчами?
– З того, що бачив – ні, хоча це моя суб’єктивна оцінка. На жаль, якісної реформи армії у нас не відбулося. Так, в армії з’явилася велика кількість танків, гармат і т.д, але не змінилася філософія ні у формуванні комплектації, ні у ставленні до вояків. Армія починається з двох речей: з берців і сухпайка. Якщо з берцями ще якось питання вирішується, то сухпайки залишилися на рівні 2014 року.
Якщо ми хочемо будувати свої Збройні сили за стандартами НАТО, то повинні насамперед дбати про життя і здоров’я солдата – це основна цінність. Він має бути добре і по сезону одягнутий, нагодований. У нас же цього немає. І не дарма мобілізовані, яких викинули у багнюку, вчинили бунт у Миколаївській області. Треба міняти ставлення до людини зі зброєю, не вважати її за гарматне м’ясо. Я про це відкрито заявив на Раді оборони при Президентові України, дотримуюся своєї думки і зараз.
– На початку розмови ви говорили про свої найбільші розчарування, тепер скажіть, яким особистим позитивом можете похвалитися?
– Я залишився вірним своїм принципам, і це головне. Решту дивідендів ми здобудемо у процесі роботи.
Сергій Ханін, Суми.
Джерело: http://www.ukrinform.ua/