У 80-х на Сумщині планували побудувати АЕС

Покинуте село Білоусівка Середино-Будського району – один з основних центрів партизанського руху. Село мало перспективу стати 50-тисячним містом енергетиків.

Більш ранні назви Графськосельськоє, Нікольське. Грунтів родючих поруч нема, але місцевість ця дуже мальовнича. Навіть поверхневий огляд стверджує в думці, що місцина ця була облюбована до життя ще первісними людьми. Про це свідчать і матеріали археологічних розвідок місцевих краєзнавців.

У 1859 році в Білоусівці в 30 дворах проживало 239 людей. У центрі села височіла Михайлівська церква. На традиційну щорічну ярмарку до Білоусівки з’їжджалися купці з крамом та селяни з навколишніх місць.

У роки окупації Білоусівка була спалена повністю. Сталося це в травні 1942 року. Згоріло 140 селянських дворів. Загинуло 350 мирних жителів. Виняткова жорстокість фашистів по відношенню до білоусівців пояснюється тим, що це село було суцільно партизанським.
6 вересня 1943 року радянські війська звільнили Білоусівку від фашистів. Ті хто вцілів, почали повертатися до місць, де стояли до війни їхні домівки. Почали відроджувати село.

У 1980-х роках для Білоусівки засяяла перспектива стати всесвітньовідомим селом. Держплан СРСР оголосив про намір побудувати тут Північно-Українську АЕС. Розгорнулися проектно-підготовчі роботи. Планувалося, що після закінчення Чорнобильської АЕС, будівельники перебазуються на білоусівський будівельний майданчик. Керівників району почали готувати до вирішення питань налагодження харчування та обслуговування майбутнього 50-тисячного міста енергетиків. Але аварія на Чорнобильській АЕС у 1986 році, а потім розвал СРСР перекреслили ці всі плани.

На 1 січня 1985 року в Білоусівці залишилося тільки 16 дворів, у яких проживала 31 людина. На початку третього тисячоліття останні мешканці покинули село. Територія поселення стала складовою національного парку.