Володимир Пилипенко: «Модні» іноземні міністри невдовзі поїдуть з України, а українцям доведеться разом виправляти те, що вони наробили
Про те, чого очікувати нам з вами наступного року, якими будуть наслідки ухвалених нещодавно урядових реформ та як їх виправляти, говоримо з першим заступником голови партії «Відродження» Володимиром Пилипенком.
– Останнім часом ви багато їздите регіонами. Якою є мета ваших поїздок?
— Наразі моя головна мета – донести важливість ухвалення законопроекту №6063-д, розроблений народними депутатами групи «Партія «Відродження». А також поспілкуватися з людьми, запитати, як вони оцінюють урядові реформи. Бо, на жаль, автори більшості реформ не залишають межі урядового кварталу і не цікавляться думкою людей, яким за цими реформами потім жити.
– Ви домагаєтесь прийняття законопроекту №6063-д ось уже понад півроку. Чи досі спікер та керівництво парламенту блокують його голосування і до чого ви вдаєтеся, аби цей важливий законопроект таки був ухвалений?
— Від вересня наша політична сила збирає підписи під петицією на сайті Адміністрації Президента з метою внесення нашого законопроекту №6063-д як невідкладного. Нагадаю, що цей проект законодавчого акту стосується справжнього реформування соціальної сфери, а саме — державної підтримки родин із дітьми. Він передбачає збільшення майже вдвічі виплат при народженні дитини – до 72-86 тисяч гривень, повернення багатьох пільг для українських сімей з дітьми, які були скасовані 2014 року. Наразі ми маємо понад 6300 підписів громадян під петицією на сайті Адміністрації Президента на підтримку того, щоб цей законопроект був визнаний невідкладним для розгляду Верховною Радою.
Зазначу, що процес реєстрації та підписання петиції на сайті АП дуже складний. Тисячі людей скаржаться, що не можуть підтримати своїми підписами законопроект «Відродження». Але я хочу подякувати кожному, хто все ж таки долучився, кому вдалося підписатися, хто знайшов для цього час та можливість. Адже ви висловилися «за» краще майбутнє для наших дітей, а отже, і для всієї України.
– Чи відреагували на вашу петицію в Адміністрації Президента?
– Наше звернення, поза всякими сумнівами, зауважили в АП. Доказом тому є той факт, що 7 листопада Верховна Рада 249-ма голосами підтримала в другому читанні президентський законопроект №3579 «Про посилення гарантій безпеки дітей». Цей закон здебільшого декларативний, він скоріше присвячений уточненню зобов’язань держави перед дітьми та не містить конкретики. Натомість наш законопроект №6063-д пропонує реально збільшити фінансову державну допомогу дітям. Отож, проголосований закон Президента був спробою, так би мовити, перехопити ініціативу. Продемонструвати, що владі не байдужі проблеми маленьких українців. Але, ще раз підкреслю, підтриманий парламентською більшістю закон був декларативний. А людям, сім’ям із дітьми потрібна реальна допомога!
Ми також внесли свої пропозиції до Бюджету на 2018 рік, де пропонуємо закласти додаткові 8 мільярдів гривень на соціальну допомогу родинам із дітьми. Це дозволить взятися до практичної реалізації законопроекту №6063-д.
– Які ще були пропозиції від партії «Відродження» щодо Бюджету-2018?
– Зазначу, що всі наші пропозиції до Держбюджету розроблені на основі звернень виборців. Ці рекомендації враховують ті проблеми, про які говорять люди під час зустрічей чи в своїх зверненнях до народних депутатів «Відродження». Тож пропозиції можна розділити за кількома напрямами. Передусім це, звісно, перегляд соціальних гарантій. Ми пропонуємо підвищити у 2018 році показник прожиткового мінімуму вдвічі – до 3050 гривень. Це рівень, який розрахований Міністерством соціальної політики як реальний прожитковий мінімум. Він дасть змогу відновити соціальну справедливість, торжество якої постійно обіцяє громадянам українська влада, й автоматично потягне за собою збільшення пенсій та інших соціальних виплат.
Важливою, на нашу думку, є пропозиція, яка стосується місцевого самоврядування. Від 2018 року уряд хоче перекласти на місцеві бюджети фінансування державних вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації – це 426 коледжів і технікумів по всій країні. Ми цю норму пропонуємо скасувати та фінансувати ці заклади освіти з Державного бюджету.
Значний блок наших пропозицій до Бюджету стосується сфери охорони здоров’я. Однією з наших цілей на 2018 рік є домогтися стовідсоткового державного фінансування лікування українських громадян за кордоном. Ми з вами щодня бачимо на екранах ТБ, як українці, які стикнулися зі страшними хворобами, змушені звертатися до всіх небайдужих і самотужки шукати кошти на лікування в інших країнах. Це трагічна ситуація, як на мене. Тому вже цього року ми домоглися виділення додаткових 186 мільйонів гривень з Бюджету-2017 на програми з лікування українців за кордоном.
– Це була ваша принципова вимога?
– Так, ми змогли переконати уряд, що виділення цих грошей є надзвичайно важливою справою. І я сподіваюся, що завдяки цьому вдалося врятувати десятки, а може, й сотні життів. Тому ми пропонуємо передбачити і в Бюджеті-2018 збільшення фінансування державних програм із протезування, лікування дітей-інвалідів із вадами слуху, виділення додаткових коштів на реконструкцію Національного інституту раку і фінансування Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова.
На нашу думку, держава зобов’язана допомагати людям, які опинилися у складних життєвих ситуаціях, сприяти їх одужанню. Ось чому депутатська група «Відродження» не голосувала за медичну реформу уряду та вважає це катастрофічною помилкою парламенту.
Окрім цього, у переліку наших пропозицій до Бюджету-2018 є такі: здешевлення кредитів для українських фермерів, запровадження спеціальної програми підтримки вітчизняного хмелярства, виноробства. Питань дуже багато, і ми маємо фінансове обґрунтування кожного з них. Відповідно, обстоюватимемо їх під час голосування Держбюджету у Верховній Раді.
– Чого очікувати місцевим бюджетам у 2018 році? Наразі на місцях лунає чимало критики з приводу намірів влади «повісити» на місцеві бюджети фінансування пільг ЖКГ…
– На жаль, можна сказати, що українська влада згортає курс на децентралізацію. На місцеві бюджети уряд хоче перекласти безліч нових видатків, зокрема, не тільки борги держави з пільг ЖКГ та субсидій, а й фінансування власне пільг ЖКГ. В уряду сьогодні бракує коштів на субсидії, а тому від 2018 року він хоче перекласти на місцеве самоврядування провину за нестачу коштів на субсидії! Це нонсенс, щоб місцева влада платила за борги держави. За розрахунками Асоціації міст України, це загалом майже 15 мільярдів гривень додаткових видатків!
Отож, місцева влада змушена буде скорочувати кошти на будівництво доріг, на капітальні ремонти в будинках, у бюджетних закладах, а також урізати витрати міського чи сільського господарства. Звідки на місцях взяти ці додаткові кошти? Адже інші витратні статті ніхто не скасовував! Упродовж останнього місяця місцеві ради вже почали звертатися до Кабінету міністрів із проханням не перекладати фінансування боргів ЖКГ на місцеві бюджети. Такі звернення ініціювали депутати «Відродження» на Закарпатті, в Одеській, Миколаївській, Дніпропетровській та Сумській областях – причому на рівні не лише обласних та міських рад, а й районних і сільських. Проблема додаткових видатків ЖКГ насправді є дуже болючою для місцевого самоврядування усіх рівнів. Цього допустити не можна!
Тому нині наші місцеві депутати намагаються чітко та обґрунтовано пояснити уряду всі ризики таких намірів, і ми чекаємо реакції від Кабінету міністрів. А також будемо обстоювати позиції місцевого самоврядування у вигляді пропозицій та поправок до фінансового розкладу на наступний рік.
Проблем місцевих бюджетів насправді дуже багато. У Бюджеті-2018 недофінансовані, окрім ЖКГ, медична та освітня сфери. По-перше, на місцеву владу хочуть перекласти фінансування державних вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації. А це 426 коледжів і технікумів по всій країні, які з наступного року уряд пропонує утримувати коштом місцевих бюджетів. Ми всі бачили, до чого це призвело у випадку з ПТУ. Ми категорично з цим не погоджуємося і вважаємо, що наразі досить проводити експерименти над освітою в Україні! Це сфера, за яку повинна відповідати держава, а не лише місцева влада, як прагне зробити Кабмін. Про те, що сфера освіти відчуває брак фінансування, свідчить нещодавній протест педагогічних працівників біля Кабінету міністрів у Києві…
– Чи варто очікувати протестів не лише в столиці?
– Звісно, я не виключаю, що протести вчителів можуть стати загальнодержавними. Столичним освітянам, наприклад, Кабмін урізав фінансування оплати праці на 1,2 мільярда гривень. Тому цілком зрозуміло, що вчителі Києва вийшли на акцію протесту. Партія «Відродження» повністю підтримує вимоги освітян і солідарна з ними, оскільки нинішня ситуація є кричущим проявом соціальної несправедливості. Крім того, як з’ясувалося, широко розрекламована реформа освіти від уряду та обіцянки встановити зарплатню педагогічних працівників на рівні не меншому за 3 мінімальні зарплати виявилася мильною бульбашкою. На підвищення зарплат учителям у Бюджеті-2018 просто не заклали коштів! Виходить, для того, щоб виконати норми нового закону про освіту, педпрацівників доведеться скорочувати? Хіба це справедливо стосовно педагогів? Це просто обман з боку уряду!
Я виріс у викладацькій родині й добре знаю, що вчитель, педагог – це не просто професія, а покликання, нелегка праця та висока відповідальність. Учитель не повинен стояти з простягнутою рукою і просити в чиновників подачки. Учитель дає набагато більше, ніж вимагає шкільна програма: він допомагає дитині, підлітку, молодій людині зрозуміти себе, розкрити кращі людські якості, знайти в кінцевому підсумку свою дорогу в житті. Ми зі свого боку зробимо все можливе, щоб вимоги вчителів були задоволені, законопроекти в їх інтересах були ухвалені, але нам сьогодні потрібно об’єднувати наші зусилля.
– Під час цієї сесії Верховна Рада проголосувала за чимало реформ, зокрема непопулярних. Як голосували народні депутати групи «Партія «Відродження»?
– Депутатська група «Партія «Відродження» підтримала пенсійну реформу. До речі, з цього приводу всередині групи точилася тривала й нелегка дискусія. Ми зважували всі за і проти. Низка депутатів наполягали, що ми насамперед повинні думати про тих, для кого пропоноване урядом підвищення пенсій є питанням фізичного виживання. Затягування підвищення пенсій ще на рік-другий ці люди просто не переживуть. Ця позиція врешті-решт переважила. Тому ми проголосували за підвищення пенсій від 1 жовтня 2017 року.
Однак ми не підтримали освітню реформу уряду, оскільки нітрохи не погоджуємося з концепцією запровадження 12-річної системи освіти в українських школах. Не голосували також за медичну реформу уряду, оскільки виступаємо проти запровадження платної медицини в Україні. Наприклад, серцево-судинні захворювання є однією з головних причин смертності українців. Водночас вартість операцій на серці, згідно з так званим «прайсом» Уляни Супрун, який був оприлюднений у соцмережах і який довго намагалися приховати від громадськості, аби не викликати шок, становитиме не менше як 100 тисяч гривень! Операція з видалення каменя у жовчному міхурі коштуватиме від 34 до 51 тисячі гривень. І цей список можна продовжувати.
Скажіть мені, як у державі, де середня зарплата громадян не перевищує 7000 гривень на місяць, можна встановлювати ціни на операції в десятки та сотні тисяч гривень? Ось це, без перебільшення, є геноцидом власного населення. Більшість громадян просто не зможуть отримувати медичні послуги! Чи розуміє це міністр охорони здоров’я, громадянка США? Чи їй байдуже? Питання відкрите.
Відповідальних за медичну реформу в нашій державі досі немає. Попередній міністр охорони здоров’я уже втік, ця американська міністерка ні за що не відповідає, бо досі «виконувачка обов’язки», а не затверджена на посаді міністра. Тому ніщо не завадить їй одного дня зібратися і поїхати з України, як це зробили всі попередні «модні» іноземні міністри. А нам з вами доведеться ще багато років поспіль разом виправляти все те, що вони встигли наробити.