Які таємниці приховує колишній будинок Рабиновича в Глухові?

Розповіла її краєзнавець Віра Назарова, ссилаючись на матеріали Національного заповідника “Глухів”.

До 1917 року будинок належав зубному лікарю Рабиновичу, який згодом подарував його єврейській громаді міста. У 1920-х роках у цій будівлі була організована 7-річна школа з викладанням єврейською та російською мовами, де вчилася вся єврейська дітвора Глухова. Школа вражала чистотою і порядком, суворою дисципліною і поважним, доброзичливим ставленням вчителів до учнів.

У класах було по 12-15 учнів. Їм дозволялося носити довге волосся, у деяких хлопців були пейси. Територію школи прикрашали красиві клумби, прямі чисті доріжки і майданчики для ігор.

У кінці 1930-х років єврейську школу закрили, а в будівлі на деякий час розмістили міський краєзнавчий музей. Після 1945 року був у цьому будинку і садок №1, і перший навчальний корпус медичного училища. Зараз ця будівля ділять мисливці і рибалки міста і автошкола.

Усередині будинку ще збереглася піч із старовинною облицюванням і ліпниною. Ліпний декор зберігся і на стінах і стелі. Центральна ліпнина на стелі, декорованого кріплення світильника, зараз знаходиться в приміщенні мисливців, ліпний карниз, що відокремлює стіну від стелі, поділений на дві організації.

“Якщо з історією радянського періоду цього будинку все зрозуміло, то щодо дореволюційного часу у мене особисто дуже багато питань. Неодноразово вивчаючи біографії лікарів, в тому числі і зубних, можу впевнено сказати, що недавно отримав свідоцтво зубного лікаря доктор навряд чи міг мати такий достаток, що, не встигнувши приїхати до Глухова, відразу купив розкішний будинок на одній з центральних вулиць. Я ні скільки не ставлю під сумнів дані, що Рабинович дійсно в якийсь проміжок часу володів цим, але ці дані потрібно ще досліджувати і перевіряти ще раз. Ось що вдалося знайти на сьогодні”, – говорить краєзнавець Віра Назарова.

Рабинович Наум Ісакович народився приблизно в 1864 році. У 1893 році він отримав звання зубного лікаря, і перший рік своєї зуболікарській практики працював в Кролевці. У 1894 році він практикував в Ромнах, у 1896 – у Харкові, а з 1898 року з’явився в Глухові. У 1905 році дантист Рабинович все ще живе у Глухові, але нерухомістю не володіє, а живе на найманому житлі і платить за нього квартирний податок по другому розряду, тобто житло він НЕ НЕСЕ, але досить дороге!

Навесні 1906-го встановленим в Глухові наглядом було з’ясовано про існування в місті двох протиурядових організацій. До першої з них, яка поставила собі за мету пропаганду революційних ідей переважно серед місцевих селян і досягала значних в цьому відношенні результатів, належали, в числі її ватажків, дворянин Трофименко з двома синами – студентами Олександром і Михайлом, дворянин і колишній поміщик Литвинов з дочкою Вірою. Другий антиурядової організацією Глухова був Глухівський гурток «Бунда», керівником якого був дантист Наум Ісакович Рабінович.

У ніч з 1 на 2 Марта 1906 були проведені обшуки у всіх цих осіб, з яких заарештовано дворянин Трофименко, його син Михайло Трофименко, дворянин Литвинов, дантист Рабинович і студент Дмитро Колоніус. Передбачалося, що арешт цих людей зробить збудження серед селян і євреїв і будуть можливі в Глухові серйозні заворушення, внаслідок чого вважали за необхідне зазначених осіб негайно відправити в інші в’язниці, а не укладати в місцеву, Глухівський в’язницю. У підсумку, всі були поміщені під варту в Кролевецькому в’язницю.

Сам Рабинович, як і його соратники, на допитах заперечував свою причетність до будь-якої антиурядової партії, а під час обшуку у нього на квартирі знайшли тільки кілька примірників «Донська мова».

Можливо, ці події і обшук відбувалися саме в цьому будинку на Спаській вулиці, а щодо володіння Рабиновичем цим будинком я все ж схиляюся до того, що він всього лише знімав його під стоматологічний кабінет і для власного житла, а власником будинку був хтось інший.

Джерело: spec-kor.com.ua