Юрій Чмирь: «Німеччина – як приклад підтримки власного виробника»
Україна набирається кредитів та все більше залазить у боргову яму замість того, щоб відроджувати власну промисловість. Так прокоментував ситуацію в країні голова Сумської обласної організації партії «Відродження» Юрій Чмирь, який днями відвідав виробничі підприємства в м. Ліндау (Німеччина).
Політик досягнув попередніх домовленостей щодо залучення інвестицій в українську економіку, а саме — інвестування німецької сторони в промислове обладнання, яке буде працювати на підприємствах Сумщини.
«Щоб вибратися з боргів Україні, і Сумщині зокрема, варто робити ставку на розвиток економічного потенціалу. Німеччина – це як приклад підтримки власного виробника. За рахунок розвитку промисловості, її інноваційності Німеччина є провідною економічною державою Європи.
Упевнений, ми повинні шукати можливі шляхи співпраці з цією країною та переймати найкраще. Попередні домовленості щодо залучення професійного обладнання для виробництв Сумщини — це ефективна інвестиція в українську економіку.
Наша делегація на власні очі переконалася, наскільки потужною є підтримка власних виробників у європейських країнах. Вважаю, що на сьогодні така ж підтримка має бути і в Україні», — коментує Юрій Чмирь.
Екс-очільник Сумщини наводить приклади з роботи своєї команди (за 2010-2013 роки), коли кожен тиждень в області відкривали нове виробництво або ж починали будівництво нового підприємства чи закладу соціальної сфери:
«Ми будували елеватори та овочесховища, підприємства з виробництва медичних препаратів, будівельних матеріалів… Відкривали ферми та цілі тваринні комплекси, просували й захищали інтереси місцевих виробників на міжнародному ринку.
Як керівник я розумів: якщо в нашому регіоні не буде розвиватися економіка, то і про розвиток соціальної сфери можна буде забути. Тому зі своєю командою намагався робити все можливе, аби створити нові робочі місця, забезпечити людей стабільним заробітком та вірою в майбутнє. Кожен район, кожне місто отримало своє підприємство або завод і вже, як наслідок, нам вдалося значно поліпшити соціальну сферу.
На жаль, сьогодні ставка робиться не на прибуток від власного виробництва, а на позики від МВФ. Саме від Міжнародного валютного фонду, а не від українських робочих рук, зараз залежить економіка країни.
Бачу, як широко йде дискусія довкола ідеологічного майбутнього України, але мало хто говорить про виробництво, про розвиток нашого експортного потенціалу. Чому б не почати з малого: побудувати або повернути до життя хоча б по три підприємства в кожній області?
Давайте керуватися національними інтересами, думати про нові робочі місця та дбати про достаток українського народу, а не посилювати фінансову залежність країни».