Олександр Соколов: «Роботу над чесними тарифами перетворюють на дешевий спектакль»
Прикро, коли політики замість реальної роботи та боротьби за інтереси людей, прикриваючись яскравими гаслами, витрачають свою енергію на дешевий, безрезультатний піар. 24 лютого міські депутати від «Європейської солідарності» внесли проект рішення про відміну рішення виконавчого комітету, який нещодавно затвердив тариф 7 гривень на перевезення. З одного боку, дуже гарний проект, але «диявол – в деталях». Давайте розбиратися разом.
Почну з того, що я не підтримую тариф 7 гривень, ніколи не підтримував і не голосував за затвердження цього тарифу. Попри це, представники «Європейської солідарності» вже кілька днів розповсюджують в соцмережах відвертий фейк, ніби Олександр Соколов «підтримав злочинний тариф».
Навпаки, ще у грудні 2020 року, коли затверджувався бюджет міста на 2021 рік, я вносив пропозицію, яка б дозволила прийняти виважений та об’єктивний тариф, а саме – провести дослідження пасажиропотоку.
Нагадаю, що тариф розраховується не тільки із витрат перевізників, але і з кількості перевезених пасажирів. Чим більше кількість перевезених пасажирів, тим меншим має бути тариф. Саме для визначення цього показника і має бути проведений прозорий підрахунок пасажиропотоку.
Однак, на жаль, мою пропозицію депутати не підтримали. А перші ж, хто відмовився голосувати за цю зміну до бюджету, були … представники фракції «ЄС». Мотив був приблизно такий: «ми не можемо голосувати твої пропозиції, бо ти з ОПЗЖ». Їх турбували інтереси людей? Їх цікавив чесний тариф? Чи все було байдуже, аби тільки не проголосувати за проект опонента?
А що б отримали сумчани, якби мої пропозиції були підтримані більшістю голосів? По-перше, ми б відстрочили розгляд питання тарифів до проведення дослідження пасажиропотоку, приблизно на пів року. По-друге, якби це дослідження було прозорим, його результати ми б могли використовувати в суді як доказ необґрунтованості тарифу: в тому разі, якщо б тариф було проголосовано виконкомом без врахування об’єктивних показників пасажиропотоку.
Натомість, на сьогоднішній день немає доказової бази, яка б свідчила про необґрунтованість тарифу і можливість поборотися в суді. Є лише тільки слова, політичні гасла і більше нічого. Але суди – це не політична трибуна або сесійна зала, там потрібні докази.
Так ось, незважаючи на все викладене, депутати від «Європейської солідарності» вносять проект рішення про відміну тарифу 7 гривень, очевидно заздалегідь знаючи, що цей проект не набере достатньої кількості голосів (максимум міг набрати 17 голосів, замість 22 потрібних). Тоді виникає питання, а навіщо робити те, що заздалегідь не принесе ніякого результату?
Думаю, все робиться не для результату, а для того аби створити видимість боротьби за інтереси людей, заробити політичні бали.
Три-чотири роки тому моя команда без жодних депутатських повноважень (на відміну від нинішніх «борців») вигравала суди у сумської влади і доводила, що виконком при підвищенні тарифу порушував процедуру, отже нова вартість проїзду була незаконною. В судах у нас були «залізні» аргументи щодо порушень при піднятті виконкомом тарифів, і суд визнавав нашу правоту. До речі, тоді «активісти» і «патріоти» не поспішали нам допомагати в боротьбі за чесний тариф.
А чому депутати від «Європейської солідарності» замість суду обирають сесійну залу? Тому, мабуть, що до суду треба готуватися, формувати доказову базу, писати купу документів, витрачати енергію та час. Але навіщо це їм робити, якщо покричати в залі та Інтернеті легше?
Переконаний: якби депутати з «ЄС» дійсно хотіли б завадити підняттю тарифу, на ділі, а не на словах, то «воювати» треба було на виконкомі. Треба було наводити свої аргументи, розрахунки, альтернативні варіанти членам виконавчого комітету, і переконувати їх, що ціна 7 грн. – необґрунтована. Але нічого подібного на тому засіданні виконкому я не бачив. Як і не бачив бажання зробити розрахунки та підтримати мої пропозиції про проведення пасажиропотоку.
Я впевнений, що нинішні «борці проти підвищення тарифу» навіть до суду не підуть, як робила це наша команда в 2017-2018 роках. І навіть не спробують через суд скасувати рішення виконкому про подорожчання проїзду. Бо єдиним аргументом для суду в нинішній ситуації могло би бути заплановане дослідження пасажиропотоку, без підсумків якого приймати тариф не можна. Але цього немає, бо «Соколов – з ОПЗЖ».
Остання ремарка. У міської ради є лише два шляхи. Перший, це коли депутати одної з фракцій працюють не на результат, а лише на красиву зовнішню картинку, на заробляння політичних балів й імітацію турботи про людей. Коли внесені проекти рішень є безграмотними чи навіть безглуздими, і не мають жодного шансу набрати достатню кількість голосів. Коли роблять заздалегідь нереалістичні заяви, а після їх провалу всіх навколо таврують «зрадниками».
А є інший шлях. Коли кожен проект рішення ретельно готується і потрапляє на сесію юридично і економічно бездоганним. Коли всі депутати працюють заради результату, а не процесу. Коли заради збору більшості депутатських голосів та успішного голосування на сесії відкидаються усі політичні прапори та недолугі ідеологічні чвари.
А що робити простим сумчанам? Уважно дивитися, який шлях обирає для себе кожна партія, що представлена у міській раді. А потім думати і пригадувати: а хто ж їх, невігласів, туди обирав?
Нам всім, нарешті, треба зрозуміти, що тарифи, як і десятки інших гострих міських проблем, це не жарти, і не приводи для піару чи примітивних політичних спектаклів. Лише тоді у Сум з’явиться шанс вибратися з нинішнього болота.
Олександр Соколов