“Прості люди” довели село на Сумщині до банкрутства
Тільки з’явилася можливість відволіктись від новорічних приготувань, хотілось би знову акцентувати увагу, який новий 2017 рік чекає моє рідне селище Верхню Сироватку.
Як виявляється, напередодні Нового року сільрада прийняла бюджет.
І тут, увага))), з’ясовується, що бюджет сформовано аж на … 9 місяців 2017 року. Не пам’ятаю таких випадків взагалі, особливо в селі (також Стінки, Новоселиця, Залізняк), де мешкає 5 тисяч людей, працює безліч підприємств і підприємців. Нонсенс!
А як думаєте, в чому причина?
Все дуже просто, декілька людей в селищі поставили свої інтереси вище інтересів громади.
Хто це? В першу чергу, це сільський голова Александрова.
Але, якщо буди відвертим, по-суті, нею маніпулюють знову ж таки декілька людей.
Сім’я Лютих, три депутати: два сільської ради – Ігор та Олександр, один – Сумської районної ради Валерій. Всі від Партії простих людей, нині соціал-демократичної.
За тих обох, що в сільраді, проголосувало аж 130 чоловік. Вдумайтеся, їх обрало 130 чоловік, а проблеми у 5 тисяч людей всієї громади!!!
Вони активно займаються бізнесом та торгівлею, активно розбудовують магазини, по-суті, небідні люди.
Одна у них проблема – конкуренція із місцевим підприємцем Позняковим. І це найбільша та найголовна для них проблема. Вони, бачите, не переносять один-одного. Для усунення цієї проблеми Люті готові на все. Деталей цієї войнушки та й причин безліч.
Але суть то не в цьому – вони ставлять свої інтереси поверх громадських, використовуючи в цій боротьбі і депутатів, і сільську раду, і Александрову, і районну раду.
Результат – протистояння в селищі, перспектива дострокового припинення повноважень сільради і голови, перевибори, по-суті – нестабільність. І знову протистояння, зіткнення лобами одних проти інших, по-суті, простих трудівників.
Перша ластівка – це відсутність бюджету. За що будуть жити працівники дитсадочку, будинку культури, соц. сфери – невідомо.
Інші проблеми – відсутність жодної субвенції від держави на 2017 рік, що є результатом також відсутності взаємодії влади селища із районною адміністрацією.
Ще – відсутність процесу децентралізації, об’єднання громади, а це знову ж таки, відсутність грошей у бюджеті.
Ці причини, а також безалаберність керівництва села та, знову ж таки – протистояння, привели до втрати мільйонних субвенцій вже цього року.
Думаю, після цього Сугоняко (до речі, до нього жоден нардеп не вибивав скільки грошей для села) та районна влада просто плюнуть (вибачаюсь за таке слово, але по-суті це вірно) на село, на нас, на людей і на всю громаду. І винні будемо в цьому ми, а не вони.
А ще – це віддаленість до кордону із Росією, з якою війна, всього 20 кілометрів. Про це взагалі ніхто не думає! А якщо безладом в селі, протистоянням, соціальними та бюджетними проблемами хтось захоче скористатися в цій гібридній війні? Ніхто про це не подумав?
Причина – зверхність інтересів купки людей перед інтересами громади.
Може час зупинитися? Ліквідувати цей нарив та причину проблем у селі. Це всього-на-всього декілька людей – сім’я Лютих та голова Александрова.
Знаєте, ось із-за таких людей, цієї зверхності, пріоритетності виключно своїм інтересам, не думаючих про наслідки своїх дій – нас і називають хохлами. Але ж ми – УКРАЇНЦІ!
Друзі, земляки, односельчани – давайте всім це доведемо. Що ми за своє селище, за інтереси громади, за інтереси своєї батьківщини – України!
Михайло Проценко, facebook.com