Ахметов “мінус”, Косюк “плюс”: Рада ухвалила податковий закон №5600
Рада ухвалила в цілому податковий закон №5600, який має вдарити по бізнес-імперії Ріната Ахметова, водночас зменшити податкове навантаження на бізнес Юрія Косюка.
За відповідне рішення проголосувало 255 нардепів.
Закон ухвалили силами фракцій “Слуга Народу”, “За майбутнє” та групи “Довіра”, а також завдяки 6 позафракційним депутатам.
Партія Європейська Солідарність одноголосно була “проти”. Половина “Голосу” була проти, а інша – утрималася. “Батьківщина” доклала два голоси.
В ухваленій редакції депутати вирішили зберегти підвищення податкового навантаження на видобуток залізної руди. Відповідну правку №119 у залі відхилили попри попередню підтримку комітетом.
Законопроєкт №5600 вносить низку змін до Податкового кодексу України. Крім зміни ставок ренти на видобуток руди, законопроєкт вносить зміни до системи оподаткування сільгоспвиробників та фермерів, операцій з продажу нерухомості, екологічного податку та акцизного податку.
З “проахметівського” на “антиахметівський”
Текст законопроект №5600 неодноразово змінювався. Востаннє критичні зміни до законопроєкту вносилися після розгляду податковим комітетом до другого читання. Тоді депутати вирішили видозмінити систему оподаткування видобутку руди рентною платою.
Чинна система оподаткування рентою, яка діє до набуття чинності законопроєктом №5600, передбачає ставку 11-12%, яка нараховується з індексу IODEX 58% FE CFR China.
Законопроєктом №5600 передбачається стягнення ренти з ринкової вартості руди з вищим вмістом руди, а саме індексу IODEX 62% FE CFR China, який розраховує інформаційне агентство Platts. При цьому, чим вищою буде ця ринкова вартість — тим більшою буде ставка ренти.
До другого читання цю норму планували видозмінити. З ринкової вартості руди пропонували виключити вартість фрахту (близько 10% від ринкової ціни). У разі, якби законопроєкт ухвалили саме у такій редакції, то надходження від ренти були б навіть меншими, аніж є зараз, про що ЕП писала напередодні.
Напередодні голосування законопроєкту у другому читанні народні депутати вирішили відмовитися від такого зменшення на користь бізнесу, що видобуває залізну руду, та ухвалити ці норми у тій редакції, які були передбачені у першому читанні.
Законопроєкт №5600 називали “антиахметівським” саме завдяки підвищенню податкового навантаження на видобуток руди. Підняття рентних ставок боляче вдарить по найзаможнішому українцю, власнику найбільших видобувних компаній країни Рінату Ахметову.
Які ще податкові зміни передбачені законопроєктом?
Операції з нерухомістю. Законопроєкт запроваджує 18% податку на доходи фізичних осіб з продажу фізичною особою третього та наступних об’єктів нерухомості протягом одного року. Наразі дохід від продажу одного об’єкта на рік не оподатковується, а продаж другого і наступних оподатковується за ставкою 5%. Це дозволяє забудовникам оптимізувати витрати, продаючи квартири фізичним, а не юридичним особам.
У попередніх версіях законопроєкту були норми щодо впровадження ПДВ на операції з продажу нерухомості на вторинному ринку, однак від них депутати вирішили відмовитися.
Оподаткування сільського господарства. Законопроєкт впроваджує нову систему оподаткування сільгоспвиробників. Ним впроваджується “мінімальне податкове зобов’язання” — це сума податків, яку кожен власник сільськогосподарської землі має за замовчуванням сплачувати до бюджету (ця сума складає близько 5% від вартості землі на рік).
Тобто, якщо сума всіх податків (податку на землю, податку на прибуток, єдиного податку тощо) які сплачує сільгоспвиробник буде меншою за МЗП, то йому доведеться доплатити різницю.
Інша норма стосується оподаткування городини, вирощеної на земельній ділянці. Законом №5600 депутати зобов’язали сплачувати податок на доходи фізосіб (18%) у разі, якщо отриманий від продажу продуктів дохід перевищить 12 мінімальних зарплат. У 2021 році це 72 тис грн, у 2022 році – 78 тис грн.
Поправка Косюка. Під час розгляду законопроєкт депутати додали до нього правку, якою зменшили розмір єдиного податку для підприємств птахівництва. Так, ставку єдиного податку для земель, на яких розташовані будівлі птахофабрик, вирішили зменшити до 0,5%. Наразі ця ставка складає 0,95% від нормативної вартості землі.
Іншими словами, єдиний податок для птахофабрик депутати зменшили майже у 2 рази.
Правку подав депутат групи “Довіра” Микола Кучер, який у 2004-2014 роках працював на підприємствах “МХП” Юрія Косюка, які займають найбільшу частку на ринку курятини. Правку підтримали депутати усіх фракцій, за винятком “Голосу”, де проголосував один нардеп. Жоден у залі не проголосував “проти”.
Податкова реформа Зеленського на підході: хто ще заплатить, крім олігархів
Акцизи та екологічний податок. Закон підвищує розмір ставок на алкоголь на 5%. Ці ставки обраховуються у гривнях, а не у відсотках від вартості виробу, тому зі зростанням цін на алкогольні напої частка акцизів у кінцевій вартості цієї продукції зменшувалась.
Також закон підвищує ставку екологічного податку на викиди вуглекислого газу на втричі – до 30 грн/тонну. Водночас це залишається найнижчою ставкою податку на викиди вуглецю в Європі.
Екоподаток збільшили також на низку інших викидів. Наприклад, на викиди у воду збільшили ставку вдесятеро.
Проте екоподаток на відходи гірничої промисловості попри ідею Мінфіну збільшити на 200% збільшили лише на 10% – до 0,54 грн/тонну. Тобто, на підприємства Ахметова. Таку правку подав голова податкового комітету Гетманцев.
Найбільші забруднювачі довкілля в Україні – це переважно підприємства олігархів, зокрема Ахметова та Лакшмі Міттала. Першому належать 6 з 10 найбільших забрудників.
Депутати також не стали скасовувати пільгу на “зелену” електроенергію зі сплати акцизного податку. Тож виробники енергії з ВДЕ сплачувати акцизу не будуть.
“Слід” МВФ
Ухвалення законопроєкту №5600 увійшло до меморандуму України з Міжнародним валютним фондом. Україна зобов’язалася перед МВФ ухвалити зміни до свого податкового законодавства, якими удосконалила б низку своїх податків, аби мінімізувати зловживання.
Спізнілий транш. Що влада пообіцяла МВФ за 2,2 мільярда доларів
Крім цього, Україна зобов’язалася ухвалити збалансований бюджет на 2022 рік, у якому розмір дефіциту не мав перевищувати 3,5% ВВП. Ухвалення “ресурсного” законопроєкту мала б сприяти цьому.
Порушення податкового законодавства
Ухвалення законопроєкт №5600 наприкінці листопада грубо порушує норми Податкового кодексу України. Зокрема, у кодексі прописано, що одним з ключових принципів податкового законодавства України є його стабільність.
Стаття 4 кодексу говорить: “зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки”. Ця норма має дозволити платникам податків завчасно вивчити зміни до податкового законодавства та підготуватися до їхнього запровадження.
До нового бюджетного року залишився лише 1 місяць. Чи встигнуть платники податків хоча б ознайомитися з тим, як і які податки потрібно буде платити до бюджету за цей час?