Головуюча держава має значний вплив на формування порядку денного цього органу, відомого також за назвою Рада міністрів Євросоюзу, а також, за окремими винятками, головує на засіданнях Ради ЄС.

Перед Новим роком Євросоюз схвалив програму хорватського головування, що сформована під девізом “Сильна Європа у світі, повному викликів”, та має чотири пріоритети: Європа, яка розвивається; Європа, яка з’єднує; Європа, яка захищає; впливова Європа.

Попри очікування, які були офіційно проголошені українським віцепрем’єром Дмитром Кулебою, Україна не увійшла до офіційних пріоритетів головування. У короткій програмі на сайті Ради ЄС немає жодної згадки ані про нашу державу, ані про Східне партнерство.

Водночас, у детальнішому 52-сторінковому документі хорватською мовою, підготовленому головуванням, Україна згадана двічі – як у контексті СхП, так і у якості важливого для Євросоюзу двостороннього напрямку.

“Хорватське головування продовжуватиме працювати над виконанням цілей політики Східного партнерства та надалі розвиватиме співпрацю з Вірменією, Азербайджаном, Білорусією, Грузією, Молдовою та Україною, підтримуючи процеси реформ, особливо в умовах викликів, з якими вони стикаються. Під час хорватського головування буде обговорено пріоритети та цілі на період після 2020 року, в цьому контексті відбудеться саміт Східного партнерства.

Зусилля щодо всебічного подолання кризи в Україні та пом’якшення наслідків конфлікту також будуть пріоритетом для головування”

Читайте також:

Шість завдань для Східного партнерства: що вже зараз варто робити Україні

Нагадаємо,

Уряд Хорватії очолює колишній євродепутат та голова парламентського комітету по співпраці з Україною Андрей Пленкович, що знається на відносинах із нашою державою.
Хто буде головою держави на час головування, наразі невідомо – 5 січня тут відбудеться другий тур президентських виборів, на яких чинній президентці Хорватії протистоятиме лівий експрем’єр.

pravda.com.ua

Поділитися в соціальних мережах