Італія і Франція підписали “історичний” договір про поглиблену співпрацю

Франція та Італія в п’ятницю підвели риску під недавньою напруженістю та підписали новий договір, щоб формалізувати свої відносини.

Про це, як повідомляє “Європейська правда”, пише France24.

Президент Франції Еммануель Макрон та прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі поставили свої підписи під договором у президентському палаці Квірінале.

Після цього відбулося авіашоу військово-повітряних сил обох країн.

На пресконференції лідери двох середземноморських держав, які давно пов’язані історичними, культурними та мовними зв’язками, підкреслили свою близькість, а також спільну відданість проєкту ЄС.

Драгі назвав це “історичним моментом”, який “має на меті сприяти і прискорити процес європейської інтеграції”.

Макрон сказав, що договір “позначає глибоку дружбу”.

“Країни-засновники ЄС… ми захищаємо більш інтегровану, більш демократичну, більш суверенну Європу”, – додав він.

Договір був підписаний лише за кілька тижнів до того, як Франція почне головування в ЄС.

Так званий Квірінальський договір є широкомасштабним, охоплює економіку та промисловість, культуру та освіту, безпеку, транскордонне співробітництво та зовнішні справи.

Макрон зазначив, що у двох країн були “важкі моменти”, ймовірно, посилаючись на дипломатичну кризу на початку 2019 року, коли тодішній популістський уряд Італії відкрито критикував президента Франції.

В Італії також спостерігається роздратування через відчуття, що європейські союзники залишили її напризволяще протистояти десяткам тисяч мігрантів з Північної Африки, які щороку прибувають на її береги.

Драгі сказав, що обидві сторони погодилися з необхідністю спільної політики ЄС щодо міграції та надання притулку.

Спочатку договір передбачався до підписання в 2017 році, але переговори зупинилися в 2018 році, коли до влади в Римі прийшов популістський уряд.

Квірінальський договір, створений за зразком франко-німецького пакту 1963 року, призведе до того, що Париж і Рим будуть шукати спільну мову перед самітами ЄС, так само, як Франція вже координує ключові кроки європейської політики з Німеччиною.