Комітет Ради рекомендує скоротити кількість нардепів до 300
Комітет Верховної Ради з питань правової політики рекомендував парламенту ухвалити в цілому законопроєкт №1017 про зменшення конституційного складу ВРУ з 450 до 300 народних депутатів.
Джерело: рух “Чесно”
Дослівно: “За відповідне рішення на засіданні комітету проголосували 17 із 22 народних депутатів – членів комітету. Для ухвалення законопроєкту Верховною Радою в цілому потрібна конституційна більшість – 300 голосів”.
Деталі: Як відомо, восени 2020 року в опитуванні “5 питань від президента” Володимир Зеленський запитав українців, як вони ставляться до ідеї скорочення кількості нардепів до 300 осіб. Активісти наголошують, що цим він вийшов за межі закріплених законом повноважень глави держави.
Під час проведення цього так званого опитування були виявлені численні порушення: респонденти могли відповідати на запитання необмежену кількість разів, а особи, котрі проводили опитування, в деяких випадках перебували всередині приміщень для голосування.
Офіс президента так і не відповів журналісту рух “Чесно” на інформаційний запит щодо правових підстав для проведення такого опитування та переадресував запит до партії “Слуга народу”.
У “Слузі народу” згодом заявили, що за зменшення складу Верховної Ради висловилися майже 90% опитаних. Іще до проведення опитування влада заявляла, що за його результатами до парламенту внесуть відповідні законопроєкти.
Законопроєкт №1017 був внесений президентом Зеленським 29 серпня 2019 року, в перший день роботи Верховної Ради 9-го скликання. Він змінює низку статей Конституції України, а саме:
зменшує конституційний склад парламенту з 450 до 300 нардепів (цю норму в разі ухвалення закону застосують уже до парламенту наступного, 10-го скликання);
прибирає зі ст. 76 норму про те, що народних депутатів обирають “на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування” (аби не було дублювання зі ст. 71, де ця норма також є);
уточнює, що народним депутатом України може бути громадянин України, який на день виборів досяг 21 року, має право голосу, постійно проживає в Україні не менше останніх п’яти років і володіє державною мовою (станом на зараз у Конституції вимоги до кандидата в нардепи щодо володіння мовою немає);
додає до ст. 77 норму про те, що “Верховна Рада обирається за пропорційною виборчою системою”.
16 грудня 2019 року Конституційний суд України ухвалив висновок про те, що законопроєкт №1017 відповідає Конституції, але одночасно висловив до нього деякі застереження. 4 лютого 2020-го парламент попередньо схвалив цей законопроєкт.
У своїх застереженнях до законопроєкту КСУ, зокрема, зазначив, що, зменшуючи склад ВРУ до 300 нардепів, парламент водночас не вносить домірних (пропорційних) змін до інших положень Конституції, де йдеться про певну (конкретну) кількість депутатів. Наприклад, незмінною залишається норма про 45 парламентаріїв (1/10 від чинного конституційного складу ВРУ), котрі мають право звернутися до КСУ з конституційним поданням та конституційним зверненням. На думку суду, це ускладнює можливість звернення нардепів до КСУ, що може призвести до обмеження прав і свобод людини і громадянина.
На засіданні правового комітету 14 січня 2021 року, на якому розглядали законопроєкт №1017, нардеп від “Слуги народу”, представник президента у КСУ Федір Веніславський заявив, що до повноважень Конституційного суду не входить оцінювання обґрунтованості запропонованих змін до Основного закону – лише оцінювання їх на відповідність ст. 157 і 158 Конституції.
Натомість представник “Батьківщини” Сергій Власенко висловився за те, щоб комітет рекомендував парламенту відхилити законопроєкт №1017, а після цього підготував новий проєкт з урахуванням застережень Конституційного суду.
За словами нардепа, за наявності застережень КСУ (хоч висновок суду загалом був позитивним) комітет мав би застосувати спецпроцедуру розгляду законопроєкту №1017 (згідно зі ст. 150 Регламенту ВРУ, якщо у висновку КСУ законопроєкт в цілому або його окремі положення визнано такими, що не відповідають Конституції, а також у разі, якщо у висновку КСУ є застереження до положень такого законопроєкту, парламент вирішує питання про порядок внесення до нього поправок).
Натомість, наголосив Власенко, комітет рік тому зробив вигляд, що висновок Конституційного суду повністю позитивний, та рекомендував Верховній Раді попередньо схвалити законопроєкт №1017, а зараз так само намагається рекомендувати ВРУ порушити Регламент й ухвалити проєкт у цілому.
Голова комітету Андрій Костін (“Слуга народу”) першою поставив на голосування пропозицію рекомендувати парламенту ухвалити законопроєкт №1017 у цілому; якби її не підтримали, другою пропозицією було б рекомендувати відхилити проєкт й створити робочу групу з розробки нового законопроєкту щодо скорочення складу ВРУ з урахуванням застережень КСУ.
Перша пропозиція отримала 17 голосів, а отже, була підтримана, тож потреба у голосуванні щодо другої пропозиції відпала.