Менше 10% дітей-сиріт живуть в інтернатах – Мінсоцполітики
Майже 93% дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, всиновили, взяли під опіку або влаштували до прийомних сімей чи дитячих будинків сімейного типу.
Такі дані надає Міністерство соціальної політики України.
У країні майже 69 тисяч дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
З них понад 63,5 тис. зростають у сімейних формах виховання, близько 4 тисяч – проживають в інтернатах, і ще понад тисячу – навчаються в професійно-технічних закладах.
 |
Руслан Колбаса, представник відділу міністерства із захисту прав дітей, зазначає:
“Це не просто цифри – за кожною з них стоїть доля дитини. В середньому за рік в Україні сиротіє 10 тисяч дітей.
Тобто кожного року кількість дітей-сиріт зростає, але більшість з них вдається влаштувати у сімейні форми виховання, а не в інтернатні заклади. Адже життя в інтернатах негативно впливає на розвиток дитини“.
Різниця між двома групами дітей полягає в тому, що батьки дітей-сиріт загинули чи померли, а батьків дітей, позбавлених батьківського піклування, могли позбавити батьківських прав, присудити до позбавлення волі, визнати безвісти зниклими або недієздатними тощо.
Сімейними формами виховання в законодавстві визначають:
- усиновлення – прийняття дитини на правах рідної;
- опіка/піклування над дитиною – це форми виховання, завдяки яким опікун/піклувальник приймає в сім’ю дитину і стає її законним представником тільки до повноліття чи до завершення навчання
- дитячий будинок сімейного типу (ДБСТ) – це окрема сім’я або особа, що не перебуває у шлюбі (батьки-вихователі), що взяла на виховання та спільне проживання не менш як п’ять дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування (вихованців).
- прийомна сім’я – це сім’я або окрема особа, що не перебуває у шлюбі (прийомні батьки), яка добровільно взяла на виховання та спільне проживання від однієї дитини до чотирьох прийомних дітей.
Нагадаємо, з 2017 року Україна проводить реформу інтернатів: головна ідея полягає в тому, щоби створити умови розвитку і виховання дітей, за яких потреба в інтернатах чи дитячих будинках зникне взагалі.
З 2020 року влаштування дитини до дитячого будинку повинно було стати платним, а з 2023 року – вони повинні зникнути цілком.