На будівництво комплексу “Бабин Яр” підуть щонайменше 5 років та десятки мільйонів доларів

Головні об’єкти меморіального комплексу “Бабин Яр” будуть закінчені не раніше, ніж через 5 років. В проєкт будуть вкладені десятки мільйонів доларів, повідомили члени Наглядової Ради Благодійного фонду Меморіальний центр “Бабин Яр. Голокост”.

Вони  розповіли про те, що майбутній меморіальний комплекс буде складатися з кількох музеїв та розміститься більш ніж на 100 гектарах. 

Навколо будівництва комплексу вирують пристрасті та дискусії. Зокрема, низка культурних діячів України стверджувала, що проєкт втілюється на російські гроші, а тому – путінський.

Неоднозначну реакцію також викликало призначення російського режисера Іллі Хржановського на посаду художнього керівника. Хржановського звинувачували у хоч і бутафорських, але знущаннях над немовлятами, а його методи роботи критикувалися за ептажність. 

Члени НР фонду  відповіли на звинувачення щодо російських коштів та впливу Путіна на проєкт. Та пояснили, чому Ілля Хржановський залишається художнім керівником. 

Мета меморіалу – вплинути на підсвідомість відвідувачів 

Меморіальний комплекс має стати головним місцем з вивчення Голокосту у Східній Європі, освітнім центром для молодого покоління та найбільшим музеєм, вважає Натан Щаранський, правозахисник, екс-міністр та віцепрем’єр-міністр в урядах Ізраїлю, голова Наглядової ради.

“Прийшов час відновити історичну справедливість та розповісти правду. Антисемітизм починається з євреями, але ними не закінчується”, – зазначає він.

Комплекс буде складатися з кількох музеїв, в кожному з яких буде представлений певний аспект трагедії у Бабиному Ярі.

Члени Наглядової ради БФ Меморіального центру “Бабин Яр. Голокост. Фото з Facebook організації

“Буде не один, і не два музеї, а цілий концептуальний майданчик”, – говорить Герман Хан, бізнесмен, співзасновник і член наглядової ради Єврейського конгресу Росії та благодійного фонду Genesis Philanthropy Group.

Основна частину музею буде закінчена приблизно через 5 років. В рік планують відкривати кілька об’єктів.

“Це буде не одна будівля, а павільйони, які будуть розповідати про різні аспекти. За 5 років буде створено те, про що ми хочемо розповісти. 5 років — перший великий горизонт”, – каже бізнесмен Віктор Пінчук.

За його словами, майбутній комплекс буде мати три унікальні особливості:

• акцент робитимуть на людину, на те, на що вона здатна: як на злочини, так і подвиги. Для цього зібрали команду художників зі всього світу. Їх мета – вплинути на підсвідомість відвідувачів;
• у комплексі будуть головні не експонати, а почуття, експресія та емоції;
• комплекс буде знаходитися безпосередньо на місці трагедії.

До створення меморіалу треба підходити з урахуванням того, як люди будуть мислити в майбутньому, вважає Михайло Фрідман, бізнесмен, співзасновник Єврейського конгресу Росії та благодійного фонду Genesis Philanthropy Group.

“Ми живемо в час, коли за увагу людей бореться медіа-індустрія. Умовно кажучи, ми конкуруємо не з іншими музеями, а з Netflix. Тому художній аспект дуже важливий. Без емоційного впливу неможливо”, – розповідає Фрідман.

Мета – привернути увагу нового покоління, у свідомості якого, за словами Фрідмана, друга світова війна знаходиться на рівні війн XIX сторіччя.

На його думку, також дуже символічно те, що поряд з комплексом знаходиться психіатрична лікарня.

“Першими, хто був розстріляний на цьому місці у війну, були пацієнти психіатричної лікарні. По сусідству з меморіалом знаходиться заклад, який займається психікою жертв та вбивць. Це символічно”, – каже бізнесмен.

Одним із компонентів комплексу буде Центр досліджень агресії та посттравматичного психічного здоров’я. Його планують реалізовувати спільно з Київською міською психіатричною лікарнею №1 імені І. П. Павлова.

Оголошення в Києві 1941 року

“Люди, які загинули в Бабиному Яру, – подвійні жертви”, – вважає Яків Дов Блайх, головний рабин Києва та України.

“На жаль, ми втратили покоління, яке майже нічого не знало про трагедію. Загиблі в Бабиному Яру – подвійні жертви. Спершу вбили їх, а потім пам’ять про них”, – говорить він.

За словами Михайла Фрідмана, в СРСР тема розстрілів у Бабиному Яру була табуйована, про неї говорили виключно в єврейському середовищі. Він розповів, що вперше почув про трагедію дитиною від бабусі.

Бабин Яр не тільки – місце вбивства людей, а символ “неймовірних зусиль по забороні пам’яті”, вважає Натан Щаранський.

“Бабин Яр в радянські часи – це щось заборонене, про що не можна говорити. Коли ми тільки розпочали роботу над комплексом, було відомо лише 10% імен загиблих. Хоча вони знаходилася в архівах”, – каже він.

Саме тому один з музеїв комплексу буде присвячений  тому, як трагедію замовчували.

Крім того, в експозиціях музею будуть відтворені імена не тільки жертв та  “праведників”, людей, які рятували євреїв, а й про катів і колабораціоністів.

Меморіальний центр вже назвав перші 159 імен нацистських солдатів, які вбивали євреїв у Бабиному Яру в Києві восени 1941 року. Робота зі встановлення імен продовжується.

За словами Михайла Фрідмана, головне – відновити історичну правду.

“В Україні – найбільша кількість праведників, які рятували євреїв під час Голокосту. Ми маємо вшанувати їхню пам’ять. Тих, які співпрацювали з нацистами менше, але це теж – історичні факти. 

Ми зробимо все, щоб ані на міліметр не відійти від історичної правди. Правда про праведників та колабораціоністів допоможе Україні сміло крокувати в майбутнє”, – каже бізнесмен.

14 травня 2021 року у Бабиному Яру була відкрита Меморіальна синагога “Місце для роздумів”

Експрезидент Польщі, член наглядової ради Олександр Кваснєвський стверджує, що меморіал “Бабин Яр” має стати одним з трьох масштабних комплексів в Європі, який буде нагадувати людству про злочини гітлерівців.

Мова йде про Яд ва-Шем в Ізраїлі, та Аушвіц в Польщі.

Але, як зазначив Михайло Фрідман, Бабин Яр не буде повністю схожий на відомі музеї Голокосту.

“Не хочемо повторювати чийсь досвід. Наш проєкт  – оригінальний та масштабний. Він відрізняється тим, що це – проєкт 21 сторіччя. Він має бути емоційним, гострим, переконливим та зрозумілим. Той хто буде перебувати там, має відчути трагедію, аби не допустити її повторення”, – сказав він.

На які гроші будують комплекс, і що робить держава

Комплекс будується на гроші меценатів.

За словами Фрідмана, загальна вартість будівництва “вийде за межі десятків мільйонів доларів”.

“Ми обладаємо ресурсами, щоб фінансувати проєкт”, – каже меценат.

Комплекс наразі створюється в тісній співпраці з органами влади, мова йде про  приватно-державне партнерство, стверджує Віктор Пінчук.

Грошей держави в проєкті немає, але з часом вони будуть необхідні, говорить Натан Шаранський.

За словами членів Наглядової ради, представники державної та муніципальної влади Києва активно беруть участь у проєкті – допомагають з дозволами та плануваннями.

Меморіальний комплекс планують будувати більше ніж на 100 гектарах. Частина земель знаходиться в заповіднику, частина – в приватній власності.

Натан Щаранський каже, що подібний проєкт має підтримуватись державою, вона може також впливати на нього через своїх представників у наглядовій раді. Але він має бути незалежним.

Фрагмент “Кристалічної стіни плачу”

“Мене питають, чому не віддати музей державі? Чому він приватний? Я вважаю, що успішним може бути лише незалежний проєкт. Як Яд ва-Шем та музей Голокосту у Вашингтоні”, – говорить голова Наглядової ради.

Спільнота культурних діячів також заперечувала проти непрозорості та відсутності підзвітності наглядової ради фонду громадськості.

“Створення Меморіалу “Бабин Яр” — спільна справа Благодійного фонду Меморіального центру Голокосту “Бабин Яр”, української влади, міжнародних стейкхолдерів та українського суспільства. Благодійні пожертви, хай які щедрі, не мають перетворювати Меморіал на приватну справу і не дають права на волюнтаристські рішення”, – йшлося в листі.

До чого тут російські кошти?

Одна з причин критики проєкту те, що він, мовляв, фінансується “російськими грошима”. Йдеться про спонсорів Михайла Фрідмана та Германа Хана, які народилися в Україні, але ведуть бізнес у РФ.

Зокрема, через це у лютому 2021 року культурні діячі України просили міську раду столиці не виділяти землю під будівництво комплексу.

“Громадськість неодноразово звертала увагу на безпосередню причетність до цього проєкту двох одіозних російських бізнесменів Михайла Фрідмана та Германа Хана, пов’язаних із керівником держави-агресора – Росії, Володимиром Путіним, і внесених у передсанкційні списки США”, – йдеться у листі, який підписали громадські діячі Йосиф Зісельс та Іван Дзюба, лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, письменники Оксана Забужко та Юрій Андрухович, історик Володимир В’ятрович та ініші.

Українські культурні діячі заявили, що є вагомі підстави вважати, “цей приватний російський проєкт черговою спецоперацією гібридної війни, яку ведуть проти нашої держави”.

Проблема не в директорі і не в художньому керівникові, а в тому, що це путінський проєкт, говорив в інтерв’ю УП  Йосиф Зісельс, співпрезидент Асоціації єврейських організацій та общин України.

“Проєкт – російський, він дуже підступний щодо України, це “троянський кінь”, що його Путін “дарує” Україні під час війни, яку він веде з Україною”, – стверджував він.

Члени наглядової ради відкидають будь-які звинувачення, пов’язані з впливом на меморіал російського уряду.

Натан Щаранський говорить, що перед тим, як почати реалізацію проєкту у Бабиному Яру, брав участь у інших проєктах по зміцненню єврейської ідентичності, які реалізовував благодійний фонд Genesis Philanthropy Group Михайла Фрідмана.

“Подібні звинувачення абсурдні. Я знаю багато проєктів, які не мають жодного відношення до уряду, але вони фінансуються на те, що ви називаєте “російськими грошима”. Я розумію, що ситуація між Україною та Росією – особлива. Але, якщо є хоч якась підозра, що на наші рішення може впливати якась країна, надайте докази, та звертайтесь до суду”,– каже він.

Віктор Пінчук назвав Германа Хана та Михайла Фрідмана “українськими євреями”.

“Вони тут народились. Їхні дідусі та бабусі тут народилися. Для них це особисте, персональне та дуже важливе” ,– говорить меценат.

Пінчук також зазначив, що в цілому проєкт фінансують 4 людини. Він, бізнесмен Павел Фокс, Хан та Фрідман. Допомагають Володимир Кличко та американський меценат Рональд Раудер.

Чи перетворять Бабин Яр на Діснейленд? 

Чимало дискусій точилося і навколо постаті художнього керівника майбутнього комплексу російського режисера  Іллі Хржановського. Перш за все, через його режисерську роботу у фільмі “ДАУ. Дегенерація”, де бутафорськи, але з справжніми немовлятами відтворювали досліди радянських вчених над дітьми.

Автори листа критикували концепцію та методи меморіалізації трагедії Бабиного Яру, запропоновану Хржановським.

Зокрема, їх обурювала побудова “психометричних алгоритмів”, участь у експериментах, в яких відвідувачі опинятимуться, зокрема, в ролі жертв, колаборантів, нацистів і військовополонених, яких змушували спалювати трупи тощо.

Члени наглядової ради повідомили, що не розуміють претензій. Адже всі звинувачення проти Хржановського, пов’язані з “катуванням” дітей, зняті.

За словами Михайла Фрідмана, російського режисера  запросили в проєкт, щоб привнести в нього технології XXI сторіччя.

“Були вражені його попередніми проєктами. І нам здалося фундаментальним просунути його ідеї”, – каже він.

Ілля – абсолютно фантастичний директор, вважає Натан Щаранський.

За словами Щаранського, нападки на Хржановського почалися у двох  напрямках: казали, що він – “злочинець” і робить експеременти над дітьми.

“Кристалічна стіна плачу”, автором якої стала художниця Марина Абрамович

“Живе в Москві, використовує українських дітей для психіатричних експериментів. І він перетворить Бабин Яр в Діснейленд! І це слово пішло гуляти в пресі”.

Україна для мене дуже дорога. Шкода, що люди повертаються до радянської практики, називають людину злочинцем та вимагають звільнити”, – каже він.

Щаранський каже, що спілкувався з працівниками культури, які вимагали від нього звільнити Іллю Хржановського.

Каже, що запрошував їх взяти участь в роботі наглядової ради, але ніхто не погодився.

У наглядовій раді зазначили, що те, чи залишиться  Хржановський  на посаді, залежить від того, як він буде втілювати все, що задумали та затвердили.

“Звісно, Діснейленд будувати ми не збиралися. Ідеї Іллі Хржановського, які нам не підійшли, ми не прийняли”, – каже Щаранський.

Нагадаємо, 6 жовтня в Києві розпочалися заходи, присвячені відкриттю першої частини меморіального комплексу. А саме “Кристалічної стіни плачу”, автором якої стала художниця Марина Абрамович.

Трьохметрова стіна довжиною в 40 метрів складається з 75 кварцових блоків. Головні матеріали, використані в інсталяції, – українське вугілля антрацит і кристали кварцу із Бразилії. Одночасно біля об’єкта можуть знаходитися до 40 людей.

Урочисте відкриття об’єкту відбулося під 13-ту симфонію Дмитра Шостаковича “Бабин Яр” та за участю президентів України, Німеччини та Ізраїлю.

До кінця 2021 року планують закінчити ще один об’єкт комплексу – “Курган”, який буде відтворювати історію розстрілів євреїв за допомогою 3D-моделювання.

14 травня 2021 року у Бабиному Яру була відкрита символічна пам’ятка – Меморіальна синагога “Місце для роздумів”.