Південно-африканський штам коронавірусу ще заразніший – вчені

Новий штам коронавірусу виник після першої хвилі заражень у районі Нельсон Мандела Бей в Південно-африканській республіці в середині грудня 2020 року.

Він з’явився шляхом геномного секвенування.

Вважається, що мутація нового штаму, яку назвали N501Y, допомагає вірусу стати більш інфекційним – легше поширюватися між людьми.

Цей штам називають головною причиною того, що кількість захворювань у ПАР стрімко зросла – з менше 3000 на день на початку грудня до понад 9000 на день станом на кінець.

Цей варіант коронавірусу також був знайдений у Франції, Японії та Великій Британії, пише The Daily Mail.

Ймовірно, він буде циркулювати в багатьох інших країнах, але лише найпрогресивніші країни мають змогу виявити його, коли він присутній у невеликій кількості.

Що це означає для боротьби з вірусом?

Це означає, що такі заходи, як соціальне дистанціювання, носіння масок та уникнення зайвих контактів, стають все більш важливими.

Вчені, які стежать за поширенням штаму, вважають, що він навіть активніше передається, ніж штам, який раніше виявили у Великій Британії.

Це при тому, що британський штам вважають на 50% більш інфекційним, ніж звичайний COVID-19.

Новий штам коронавірусу більш інфекційний – легше поширюється між людьми. Фото galaktika_new/Depositphotos

Центр громадського здоров’я МОЗ України 30 грудня заявляв, що на території України не було зафіксовано британського штаму.

Були лише зразки вірусу, який входить до глобальної генетичної лінії В, що походить з Китаю.

А як щодо вакцини?

Вчені ще остаточно не визначились з тим, чи вплине південноафриканський штам на поточну ітерацію вакцин COVID-19.

Однак регіональний професор медицини в Оксфордському університеті, сер Джон Белл в ефірі Times Radio зазначив, що стурбованість тим, що штам агресивніший і має “досить суттєві зміни в структурі білка“, тобто вакцини можуть не працювати.

“Мутації, пов’язані з південно-африканською формою, є справді досить істотними змінами в структурі білка, – сказав він.

У мене є відчуття, що вакцина все ще буде ефективною проти штаму Кент (британського – ред.).

Але я не знаю про південно-африканський штам – у цьому є великий знак запитання“.

Нагадаємо, що вакцини проти COVID-19, включаючи ті, які розробили Pfizer/BioNTech та Oxford University/AstraZeneca, навчають організм виявляти білок на шипах коронавірусу, які він використовує для закріплення на клітинах людини та потрапляння до них.

Якщо білок на шипах мутує настільки, що стане невпізнанним, це може зробити вакцини марними або зробити їх менш дієвими.

Вчені досліджуватимуть кров тих, хто був щеплений проти коронавірусу або оговтався від нього, щоб переконатися, що вони можуть боротися з новим штамом.

Водночас, експерти та розробники, намагаючись заспокоїти побоювання щодо південно-африканського варіанту, обіцяють, що вакцини проти COVID-19 можуть бути перепрограмовані на нові штами всього за кілька днів.

Вірусолог з Університету Редінга, професор Ян Джонс зазначає:

“На даний момент немає даних про здатність штамів Великої Британії або з ПАР уникати імунної відповіді, генерованої вакциною.

Усі вакцини виробляли безліч антитіл, які блокують взаємодію вірусу і рецептора, і хоча зміни у штамах можуть ухилятися від деяких з них, навряд чи вони ухиляться від усіх, тому майже впевнений, що вакцина все ще буде ефективною на якомусь рівні.

В контекстів запобігання тяжкому перебігу COVID-19, корисною буде навіть частково ефективна вакцина.

Якщо потрібна зміна вакцини, необхідне генетичне чергування може бути здійснено за кілька днів, але, звичайно, масштабування до мільйонів доз займе час“.

Виробники вакцин заявляють, що вже розглядають способи зміни вакцини таким чином, щоб протидіяти новим штамам.

Професор Сара Гілберт, одна з провідних учених, яка стоїть за вакциною Oxford University/AstraZeneca, сказала BBC: “Ми розглядаємо, наскільки добре (вакцини) працюють над цими новими штамами та іншими, які з’являться в майбутньому.

І ми також замислюємось над тим, що нам потрібно буде зробити, якщо коли-небудь стане необхідністю замінити версію вакцини, яку ми використовуємо зараз, новою.

Ми не вважаємо, що ми ще на цьому етапі, немає жодних підстав вважати, що нам потрібно зробити перехід зараз, але цілком можливо, що в майбутньому нам потрібно буде змінити вакцину.

Зі своєю командою я все ще працюю над тим, як ми швидко зробимо ці зміни, якщо нам коли-небудь буде потрібно“.

Відповідаючи на запитання, як швидко ці зміни можуть наступити у разі потреби, професор Гілберт додала: “Ми не сподіваємось, що найближчим часом нам доведеться робити зміни. Але ми думаємо, що ця вакцина буде використовуватися протягом багатьох років, ймовірно.

Як і у випадку з вакцинами проти грипу, у нас щороку з’являється нова версія, яка враховує зміни у вірусах грипу, що циркулюють. Щось подібне, мабуть, має відбутися з вакцинами проти коронавірусу.

Я не думаю, що це обов’язково буде дуже швидким переходом, який ми повинні зробити. Але те, на що ми могли б дивитись, це коли ми збираємося планувати щеплення на наступну осінь, думаючи про чергову хвилю в кінці 2021 року, що є теоретичною можливістю, ми будемо розглядати питання, чи продовжувати з тією ж версією (вакцина) чи потрібна інша“.

Німецька фірма BioNTech, яка допомогла розробити вакцину Pfizer, заявила, що може використовувати існуючу технологію для виробництва нової вакцини проти мутацій коронавірусу за 6 тижнів.

Вакцина команди використовує нову технологію мРНК, яку, за словами виконавчого директора BioNTech, можна спроектувати набагато простіше, ніж традиційні вакцини.