Деталі: Як наголошується, за 10-річний період індексу – буремні часи, під час яких відбулися громадянська війна в Сирії, масові антиурядові заворушення в арабських країнах та напади на працівників ЗМІ з боку екстремістських груп та синдикатів організованої злочинності – 278 журналістів було вбито через свою роботу в усьому світі.

У 226 з цих випадків, або ж 81%, КЗЖ зафіксував повну безкарність, тобто жодна людина не була засуджена за вбивство. За попередній індексний період (з 1 вересня 2010 року до 31 серпня 2020 року) КЗЖ встановив, що 83% вбивств журналістів залишилися нерозкритими, тобто нещодавня тенденція до повільного прогресу у розкритті справ зберігається.

У першій десятці Глобального індексу безкарності КЗЖ опинилися Сомалі, Сирія, Ірак та Південний Судан, Афганістан, Мексика, Філіппіни, Бразилія, Пакистан та Росія.

У всьому світі у 2020 році щонайменше 22 журналісти стали жертвами вбивств, скоєних як акт помсти за свою професійну діяльність, і це більш ніж удвічі перевершує число вбивст 2019 року. У 2021 році кількість вбивств наблизилася до торішньої, проте політична нестабільність в Афганістані та інших небезпечних для журналістів країнах ускладнює прогнозування підсумкової кількості станом на 2021 рік.

Довідково: “Глобальний індекс безкарності” КЗЖ підсумовує кількість нерозкритих вбивств журналістів у відсотках кількості населення кожної країни. Для розрухунку цього індексу КЗЖ проаналізував вбивства журналістів, скоєні за період з 1 вересня 2011 року до 31 серпня 2021 року і які залишаються нерозкритими. До індексу включено лише країни, які мають на рахунку не менше п’яти нерозкритих вбивств журналістів.

КЗЖ визначає вбивство як навмисний акт проти конкретного журналіста через його професійну діяльність.

До даного індексу не включено справи про загибель журналістів під час бойових дій або при виконанні ними небезпечних завдань – наприклад, щодо висвітлення вуличних акцій протесту, які стали причиною прояву насильства.

Поділитися в соціальних мережах