Так, ВР проголосувала за редакцію закону (правка №117), яка передбачає зміни до категорій бізнесу, який не може перебувати на спрощеній системі оподаткування. А саме, розведення свійської птиці та виробництво м’яса свійської птиці не зможуть бути платниками єдиного податку четвертої групи.

Наразі ці види господарської діяльності можуть оподатковуватися за спрощеною системою і не сплачувати податок на прибуток. До бюджету вони перераховують єдиний податок у вигляді податок із землі у користуванні. Такі відрахування обчислюються на рік залежно від нормативної грошової оцінки землі (НГО) та безпосередньо її площі.

У чинній редакції “спрощенки” сплачується ставка 0,95% від бази оподаткування. Наприклад, фермер, що обробляє ділянку у 6 га, сплачуватиме за неї НГО (від 20 тис. грн за га, залежно від типу), помножену на 0,95%. Щонайбільше з такої ділянки можна буде сплатити близько 4 тисяч грн за рік до бюджету.

За таким же принципом могли оподатковуватися підприємства, що займаються птахівництвом, зокрема – фабрики МХП Юрія Косюка.

Наприклад, Миронівська птахофабрика за 9 місяців 2021 року заробила близько 395 млн грн, з яких могла не сплачувати податок на прибуток, а лише єдиний податок.

На загальній системі з них доведеться сплатити податок на прибуток у 70 млн грн. Миронівська птахофабрика – друга найбільша у МХП після Вінницької.

До другого читання з’явилася правка №119, подана нардепом Миколою Кучером (група “Довіра”). До обрання в Раду був директором Департаменту виробництва продукції рослинництва і тваринництва ПАТ “Миронівський хлібопродукт” та директором ЗАТ “Зернопродукт МХП”.

Правкою ставка податку для платників єдиного податку четвертої групи з одного гектара сільськогосподарських угідь з 0,95% збільшується до 50%. Попри те, що комітет її відхилив, у залі знайшлися голоса на ухвалення правки.

Тобто однією правкою бізнес Косюка вивели з-під дії “спрощенки”, іншою – нібито збільшили на цій же спрощенці йому ставку. Припускається, що таким чином підвищення податку на “спрощенці” хотіли обміняти на те, аби не переходити на загальну систему.

Проте навіть за збільшення ставки різниця між податковими відрахуваннями на загальній системі та спрощеній обчислюється мільйонами гривень, і може сильно вдарити по такому бізнесу. Фактично, перебування на “спрощенці” було для підприємств “пільговим”.

Як пояснив голова податкового комітету Данило Гетманцев у коментарі ЕП, правки між собою не конфліктують, і зрештою призведуть лише до того, що птахівництво переведуть на загальну систему оподаткування з 1 січня.

Єдині винятки – розведення окремих видів птиці на кшталт индиків, які поступово переходитимуть на загальну систему до 2027 року.

Нагадуємо:

Рада ухвалила в цілому податковий закон №5600, з тексту якого прибрали правки на користь бізнесу Ріната Ахметова, водночас у ньому з’явилися норми щодо бізнесу Юрія Косюка.

Поділитися в соціальних мережах